Напишіть міні твір на тему чи легко бути особистістю? дуже !

Система проти особистості.  не мир або виселення , а система .  чільні , що стали традиційними , принципи відносин псевдо розумних людей.  чому псевдо ?   тому, що розум не може вести за сірою масою у прірву.  кожна людина або переважна більшість людей народжуються не тільки з певним даруванням , але і з метою і завданнями , які йому необхідно вирішити і досягти за його талантів. мета і завдання разом зі здатністю вирішити і досягти їх.  конкретні і дуже особисті , виключно для кожного даної людини.  у кожної людини з раннього дитинства проявляються певні інтереси та здібності.  кому - то цікаво майструвати , іншому олівець дорожче ложки , третій все віддасть , щоб дістатися до дна печери. система - це " конвеєр " , який штампує деталі.  розумом керує бог .  конвеєр запустили дуже давно , і мільйони " зомбі механіків " старанно його обслуговують.  на службі у системи всі досягнення "прогресу" : телебачення , масова кіноіндустрія , реклама , красиві брязкальця і ганчірки , водоканал , нафтопровід , супутниковий зв'язок і ядерну зброю .  з цього випливає - якщо не ляжеш на конвеєр , ляжеш під прес і підеш в утиль .  система тотально пригнічує будь-які спроби особистості заявити про себе.  загальна освіта .  загальне !   це формулювання виключає будь-який індивідуальний підхід !   всі індивідуальні особливості особистості дорівнюють загальній лінійкою.  потенціал не розкривається , і діти залишаються таємницею за сімома замками навіть для самих себе.  існує стійка думка , що генії це виняткова рідкість.  брехня !   нахабна , тупа , огидна брехня!   згадаймо епізод з фільму "розіграш " ( володимира меньшова ) , в якому завгосп виявив , що учні не на уроці , а у фотолабораторії освоюють гітару.  їх розмова переходить в полеміку про самоповагу і самовираженні .  хлопці , відстоюючи свою точку зору , згадали кілька відомих прізвищ , на що отримали відповідь - " кого в приклад ставите ? ! гениев ! " . вони знайшли те , що дозволить їм бути щасливими , виразити себе і служити людям , займаючись улюбленою справою.  що ще потрібно?   навіщо їм хромати з дихромат ? ? ?   скажіть , навіщо людині з явно вираженими здібностями і інтересами , або тому, хто вже вибрав свою дорогу до щасливого майбутнього витрачати сили , нерви і час на загальну освіту ? ? ?   візьмемо літературного персонажа шерлока холмса.  йому було плювати на те , земля навколо сонця крутиться або навпаки.  це була зайва даремна інформація .  зараз зайвої інформації в день на душу населення валиться більше, ніж сто років тому на ціле місто.  у тому ж фільмі "розіграш " один з персонажів стверджував , що темпи не ті , не можна розтрачувати час на всяку марну нісенітницю , потрібно зосереджувати зусилля на одному і досягати успіху.  з тих пір пройшло близько сорока років.  навчити читати , писати і рахувати - святий обов'язок.  весь інший багаж інформації ( не знання ) повинен бути факультативним . на розвиток особистості необхідно пускати всі доступні ресурси .  тільки через реалізацію своєї мети людина знаходить своє щастя і приносить максимальну користь суспільству.  обов'язковою для людини повинна бути мета в житті , а не диплом!

самотність. (оплакується втрата сестер-верб)

2. тихо та сумно(підкреслюється тире-точка)

 

Вибирати не можна тільки батьківщину кажуть, що риба шукає, де глибше, а людина - де краще. кажуть, що батьківщина там, де м'якіший хлі в. коротич і їдуть люди часом за кордон - за кращою долею та за грошима. але ж іще шевченко писав: немає в світі україни, немає другого дніпра, а ви претеся на ("і мертвим, і ") може, й не дуже весело зараз в україні, але покинути її - те саме, що покинути рідну матір через те що вона, мовляв, хвора. не вибирають люди матір, не можна вибрати й баьківщину, як це прекрасно сказав у своєму вірші в. симоненко. коли м. рильський у справах був змушений деякий час жити в парижі, серце його линуло додому: "тужу за вами, солов'ї вкраїни! ". часом тільки на чужині людина починає розуміти, що для неї означає рідний край. ілували пил київскої землі канадці, які недавно ще українцями звались. (в. коротич) ні, не можна відмовлятись від рідної землі, якщо ти - людина. тим більш, що вона напрочуд красива, наша земля, і краси її та історії не затулять для справжніх людей жодні економічні негаразди. і сьогодні, як за часів тараса шевченка вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють. і як за часів лесі українки "коло сіл стоять тополі, розмовляють з вітром в полі". такий само чесний, працьовитий, волелюбний народ живе на українській землі, чиєї "правди сила ніким звойована ще не була" (п. тичина). звучить вільно наша солов'їна мова. ти сьогодні зазвучало, як початок, як начало, як озброєння всім видне, слово наше рідне. (п. тичина). зазвучало слово безсмертної народної мови, якої можна навчатися у трави - веснянки, у гори крутої, в потічка веселого, що постане річкою, в пагінця зеленого, що зросте смерічкою. (а. малишко). інакше кажучи, мови, якої можна вчитися у всього, що зветься рідним краєм - україною. не завжди легко жилося українському народу, та завжди справжні сини свого народу любили неньку-україну. кров'ю обкипіла вся наша давнина, кров'ю затопила долю україна (леся українка) багато скрутних часів зазнала вона протягом своєї героїчної і трагіч-ної історії. знала поневолення і війни, та знову і знову ставав на її захист україни народ, нищив ворогів і відбудовував міста і села, бо любили справжні українці свою батьківщину попри все. для того, щоб бути патріотом своєї держави, треба не співати п'яними голосами "ще не ", а потім тікати за кордон, щоб "тинятись по чужбинах, аж доки дідько всіх не забере" (в. симоненко). і не обвинувачувати у своїх негараздах інші народи - ніколи цього не робив такий беззаперечний патріот, як тарас шевченко, або о. гончар, що казав: "ми поважаємо патріотизм кожної нації, бо ми самі патріоти". треба бути відданим їй серцем і працювати, щоб розквітла вона ще пишніше, ніж зараз. кожен з нас може зробити у цю справу свій внесок. головне, пам'ятати "яких батьків ми діти" і любити батьківщину більше, ніж власний добробут. тому я хочу повторити слова в. сосюри: любіть україну у сні й наяву, вишневу свою україну, красу її, вічно живу і нову і мову її солов'їну. всією душею бажаю: живи, україно, квітни, мужня моя красуне, україна-пісня, україна-воїн, україна-трудівниця!