Есе на тему "Лиш храм збудуй а люди в нього прийдуть" ​

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

моя улюблена рослина, яка квітує влітку-ромашка.

у неї тоненьке стебельце, зелені листочки. у ромашки білі-білі пелюстки.

ця ніжна квіточка має жовту, мов сонечко серединку. ромашка подобається навіть метеликам. всі хто дивиться на неї не може відірвати очей від такої

краси.

ромашка-дуже чудова бережіть її!

чи замислювалися ви над тим, що наші найменші друзі-собаки, коти, хом'яки-можуть теж хворіти і потребувати ?

  справді, маленьке кошенятко, яке вміє тільки нявчати, не може сказати і показати, де саме в нього болить. хто ж прийде їм на , хто дасть необхідні ліки чи зробить укол? ця справа ветеринара.

  я люблю тваринок. саме тому я вирішила присвятити своє життя ветеринарії і стати дуже гарним лікарем!

у кожної людини дуже багато справ. і якщо вона не виконала  її   вчасно, то втратила  свій дорогоцінний час. а часом треба дорожити. тому що на наступний день справ буде ще більше. і їй  буде шкода втраченого часу. а згаяний час вже не можна повернути. наприклад  я,використовую кожну вільну хвилину з користю і намагаюся не відкладати роботу на завтра.