багато хто любить літо, дехто весну ,осінь. це зрозуміло. навесні все прикодиється, щодня стає дедалі тепліше.
розбруньковуються дерева, з'являються перші квіти. влітку добре відпочивати, купатися, загорати, їздити на море або у село, бути ближче до природи. мало хто любить зиму. я люблю, за її красу. так чудово бродити засніженим парком або піти до лісу на лижах! багато свят припало саме на зимові канікули. а новий рік! хіба є такі, хто не любить це свято? у кожній оселі стоїть прикрашена ялинка, і люди роблять одне одному подарунки. я дуже люблю зиму!
Ответ дал: Гость
влітку наша родина інколи (часто) іздить на море. мені там дуже подобається.
море вражає своєю величчю. коли сонячна погода, воно добре і лагідне. але як же воно змінюється у негоду! величезні хвилі здіймаються на декілька метрів угору. а з кольором стає щось неймовірне. при невеликому штормі море стає різнобарвне. майже на горизонті воно темносинє, потім тонка смужка яскраво-бірюзового кольору, а до самого берегу - коричневе від глибинних водоростей.
мені подобається таке різне море : лагідне і загрозливе. я дуже хотів би і в цьому році поїхати до нього.
Ответ дал: Гость
я дуже люблю читати книжки.чому? тому що книга є найкращим порадником для всіх.недарма в народі кажуть: "хто багато читає,той багато знає","книга вчить, як на світі жить","з книгою жити - з добром дружити".
книги відкривають нам світ, уявити минуле, зазирнути в майбутнє.той, хто багато читає, краще мислить, вміє правильно висловлювати свою думку.
отож,шануймо,бережімо,читаймо книжки,бо в них зберігається мудрість багатьох поколінь.
Ответ дал: Гость
однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією: вони пояснюють один і той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функцію: щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі ; пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах (довж.);
однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення: ліси й садки укрились цвітом запашним (заб.); отже,роль однорідних членів речення в художній літературы дуже велика.якщо б не було однорідних членів реченя то читати художню літературу було б не цікаво.
Популярные вопросы