Чи актуальні в наш час думки Г. Сковороди, висловлені у вірші «Всякому місту – звичай і права»? Відповідь арґументувати.

не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. велике творіння  боже, колиска людства, втілення  краси i добра. з перших кроків людини на землі  вона годувала своїми , давала тепло . минали віки. людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами i "довчилася", на жаль, до знищення хiросiми i нагасакі, до чорнобильської та японської катастрофи. а природа - це ж краса! це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.i краса ця щедра. ліси - дарують нам свіже, повітря. поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що нам молоко i м'ясо. годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. i все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. адже людина сама - частинка природи. i щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. в іншому разі вона перестає бути людиною. i так завжди. перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. нас на землі кілька мiльярдiв. якби ж то кожний посадив деревце! а якщо кожен знищить по дереву? ! схаменіться, люди! будьте людьми!

просте, розповідне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною вираженою дієприслівниковим зворотом. 

шкільний, пришкільний

робітник, робітничий

східці, прихід

гірняк, гірський

нірка,

зірки, зірковий

еоретически существующие моральные ценности, система аксиологических максим, содержание которых не связано непосредственно с конкретным периодом развития общества или конкретной этнической традицией, но, наполняясь в каждой социокультурной традиции собственным конкретным смыслом воспроизводится, тем не менее, в любом типе культуры в качестве ценности. (см. также моральный абсолютизм).[1]возможно, одной из первых попыток внедрения общечеловеческих ценностей было написание и популяризация десяти заповедей, содержащих перечень правил иудейской, а в дальнейшем и христианской морали[2][3].фраза была введена в обиход политиком м. с. горбачёвым во время перестройки в противовес господствовавшей[источник не указан 76 дней] до этого в «классовой морали». бывший президент россии владимир путин на заседании государственного совета 26 декабря 2006 года [4] особо отметил, чтоидеологический вакуум, образовавшийся после крушения социалистической идеологии, заполняется и он обязательно будет заполнен. но будет заполнен либо экстремизмом, шовинизмом, разрушающим нас национализмом и национальной нетерпимостью, или при активной нашей поддержке общегуманистическими, общечеловеческими ценностями.так как в условиях современного мира никакое сообщество людей не существует изолированно от других, то для мирного сосуществования культур необходима некоторая общая система ценностей