З творів українських поетів виписати уривки, у яких вживаютья дієслова умовного уривкiв)

мені подобається розмовляти з дідусем. він завжди вислухає мене, порадить , як вчинити. дідусь ніколи не кричить і розмовляє, як з рівним. мій дід завжди каже: "я не розумніший за тебе, лише довше жив і більше знаю".

всі його поради дуже мені в моїх проблемах. принцип життя мого мудрого діда : " роби людям те, що бажав би собі, але ніколи не нав язуй своїх думок. пам ятай і не ображайся, якщо ваші бажання різні."

мій дід найкращий, він усих нас любить, а ми його.

особисто я, вважаю себе вихованою. це потрібно для того щоб у різних випадках вміти знайти вихід, незалежно від того в якому і ти і лди думають, що якщо я не буду перебувати серед восоко освідченних людей, то і мені бути вихованим і не дуже й треба..ця думка також є неправильною тому, що чим більше вихованих людей, тим швидше суспільство буде кажуть "копійка до копійки і згодом в магазин буде з чип піти".

із діалекту закарпатських лірників:

святково вдягнений терпелюк (парубок) йшов по вулиці.

тарандій (горобець) завзято дзьобав горіх.

на вікні красувалася чарівної краси бабувка (лялька).

хлопець уважно   гадкував (пильнував) за тим, що відбувалося надворі.

інколи до них заходив боярин.   моя прабабуся розповідала мені про те, як вона з матір'ю на панщину ходила. його дружина була непереможньою. дуже давно гаківниця була зброєю   запоріжських козаків.

  автором цього глибокого вислову є мати тереза. приклад людяності, милосердя та істинного освідомлення життя.

  якщо поміркувати, то єдине, що беззапереречно належить усім нам, це життя. це найвища цінність, якою володіємо ми, починаючи з перших хвилин і закінчуючи останньою миттю.   дар, даний нам з неба, дуже соромно не викорастити сповна. кожна людина повинна берегти його як зіницю ока, плекати власне тіло, однак не забувати про душу. варто живитися любов*ю до оточуючих людей до дивовижної природи.

  адже воно і дійсно натільки чудове, яскраве і різномаїтне. в ньому нічого не має зайвого. тому, що все будується на контрастах: не існувало б зла, то наврядчи існувало й добро. не марнуй свого скарбу! живи сповна, щоб кожен день був, немов останній!