Переказ твору кимната для школяра з укр мови​

пісня завжди іде пліч-о-пліч з людиною. коли нам добре, ми співаємо веселі пісні, танцюємо,веселимося. а коли погано на душі,  коли не можливо сказати і описати ту біль, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти. у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

я народилася 22 січня. у цьому році я прокинулася в свій день народження рано, тому що дуже хвилювалася. коли я встала, батьки привітали мене с днем народження та подарували подарунки. вони подарували мені диск з улюбленим фільмом та гарну спідницю. я була дуже задаволена подарунками. потім я матусі приготувати страви та накрити на стіл. о четвертій годині я одяглась та причепурилась. прийшов час зустрічати гостей. вони всі були моїми друзями, які пришли на дискотеку.і вона цілком удалася нам. ми танцювали, грали в різні ігри, сміялись, жартували і,звичайно, їли смачну страву, приготовлені мамою.,всі казали, що їм було дуже весело.після дискотеки ми пішли гуляти.

  це був одни з кращих днів народження в можму житті!

1. майбутній  2. майбутній

. до маминого дня народження ми з бабусею вирішили підготувати для неї сюрприз. у новенький ящик насипали придбаного в магазині «садівник» ґрунту й висадили розсаду айстр сорту «міледі». майбутню «клумбу» прилаштували на кухонному підвіконні, адже там завжди сонячно. знаєте, що було найважче? не допустити, щоб мама ту розсаду побачила. коли мама прямувала до кухні, брат сергійко відволікав її увагу розмовами, а я у цю мить героїчно затуляла підвіконня собою. бабуся справно поливала зелені кущики, а ми з братом раз на тиждень «підгодовували» їх мінеральними добривами. як ми переживали, щоб квіти не захворіли на свої квіткові недуги! скільки книжок про рослини прочитали! яка це була радість — подарувати мамі квіти не куплені, а вирощені й випещені власними рукам