Формальне есе на тему "Гармонійні відносини з друзями"

Объяснение:

Все мы имеем друзей,но что мы сами знаем о идеальных отношениях с ними? Мы общаемся,розказиваем им о наших мыслях, но это ли предел идеальных отношений?

Друзья - это те люди которые поддержат в любой момент и которых поддержим мы,за которых мы готовы убить,но лишь за тех кто действительно стоит таких поступков ради них. Часто мы ссоримся но и часто миримся. Мы всегда готовы протянуть руку для них,а они для нас.

Залогом идеальных отношений с друзьями есть - доверие и взаимоподдержка, уважение и честность друг с другом.

не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. велике творіння  боже, колиска людства, втілення  краси i добра. з перших кроків людини на землі  вона годувала своїми , давала тепло . минали віки. людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами i "довчилася", на жаль, до знищення хiросiми i нагасакі, до чорнобильської та японської катастрофи. а природа - це ж краса! це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.i краса ця щедра. ліси - дарують нам свіже, повітря. поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що нам молоко i м'ясо. годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. i все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. адже людина сама - частинка природи. i щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. в іншому разі вона перестає бути людиною. i так завжди. перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. нас на землі кілька мiльярдiв. якби ж то кожний посадив деревце! а якщо кожен знищить по дереву? ! схаменіться, люди! будьте людьми!

люблю осінь.  осінь чарує мене своїми кольорами. на деревах тріпочуть перші жовті листочки, потім червоні, багряні, золоті. достигли сливи, груші, яблука. в повітрі пахне медовим ароматом. ще чорнобривці, жоржини поспішають доцвісти. іде дощ. тоді дощ на сніг обертається, і настає зима. і лише горобина радо буде пригощати дроздів, синиць своїми червоними .