Діалог між мамою і донькою за сніданком

–Мамо ти дуже смачний борщ зробила.

–Дякую донечко, скоро так й ти навчишся.

–Це буде не скоро мамо. Коли ти готуєш я роблю уроки.

–Нічого страшного доню. Давай на наступних вихідних зробимо такокий самий смачний борщ.

–Добре мамо, домовилися.

на мою думку компроміс між добром і злом неможе бути, тому, що як би він був то люди могли б брехати. не жити за правелами а хто як хоче. люди і зараз творять добро та зло,брешуть, в наш час рітко хто користується правелом моралі. а так багато можна булоб змінити якби небуло: шкідливих звичок, ніхто небрихав, жили б тільки за правдою, за етикетом, правелами моралі.

коли я писав твір, мама підказала мені гарні слова, які давно сказав б. франклін: «брат може не бути другом, але друг — завжди брат». і це справді так, бо хто такий вірний приятель (друг)? насамперед, це близька тобі людина по духу, з якою приємно проводити час, приємно разом готувати уроки. він завжди буде поруч у скрутну хвилину, і я теж буду поруч у такий момент. справжні друзі разом і в скруті, і в радості. тому така людина — справжній скарб. такий друг завжди відданий, він ніколи не зрадить, не скаже: «мені вже не хочеться з тобою дружити». справжній друг — це на все життя.