Ситуації зі станом навколишнього середовища в нашому Закарпатті були різними у різні часи. Роками санепідстанції боролися з асфальтобетонними заводами, лісохімкомбінатами, авіаційним методом застосування пестицидів у сільському господарстві, авіаційним шумом в м. Мукачеве, здійснювали нагляд за виконанням урядових документів, спрямованих на охорону басейну Чорного та Азовського морів, займалися проблемою промислових токсичних відходів, які у вигляді гальванічних шламів тоннами накопичувалися на промислових підприємствах.
На сьогоднішній день знаю точно, що зі всіх екологічних проблем, що знало Закарпаття, спокійно живе м. Мукачеве, де вже багато років відсутній авіаційний шум (ліквідований військовий аеродром), не застосовується авіаційний метод використання пестицидів у сільському господарстві, в минулому році область остаточно звільнена від облікованих непридатних та заборонених пестицидів, з 3-х лісохімкомбінатів працює фактично тільки 1. При такій ситуації можна було би сподіватися на покращення екологічної ситуації в населених містах нашої області. Але цього сказати не може жодна служба, причетна до нагляду та контролю за станом об’єктів довкілля. У ХХІ столітті в населених пунктах досі люди використовують дворові вбиральні, для прийому стічних вод будуються вигрібні ями, які чомусь в нашій області називають септиками, що веде до забруднення грунту, підземних вод. Транспорт став основним ″постачальником″ в атмосферне повітря забруднюючих речовин і не тільки похідних азоту, сірки, вуглецю, сажі, а також висококанцерогенних речовин бенз(а)пірену, свинцю. Якщо раніше наш Ужгород вважався в Україні містом з самим чистим повітрям, то сьогодні такого вже ніхто не може сказати. А причина на мій погляд дуже проста. Це переведення житлового фонду на індивідуальне опалення, коли викиди відпрацьованих газів від котлів здійснюються на різну висоту, яка залежить від кількості поверхів будинків. Не здійснюється одне з правил охорони атмосферного повітря - максимальне розсіювання викидів в атмосфері, що можливе в робиться при наявності високих труб. Все, що викидається з кожної квартири, накопичується у приземному слою атмосфери і при високій вологості створює хімічні сполуки різної патологічної дії.
Неконтрольоване використання полімерних матеріалів у вигляді тари призводить до їх накопичення без вирішення питань утилізації. А тверді побутові відходи, які є обов’язковими супутниками людини протягом всього життя, стають проблемою номер 1.
Приводити цифрові дані стану навколишнього середовища немає ніякого сенсу, просто технічно неможливо знати на кожен день стан води відкритих водоймищ, грунту, а також атмосферного повітря за виключенням м. Ужгорода, де обласним гідрометеобюро створені та працюють стаціонарні пости, які дозволяють знати ситуацію зі станом атмосферного повітря декілька разів на добу, що дає можливість розраховувати середньодобові концентрації забруднюючих речовин для порівняння їх з показниками санітарних правил.
Чистота навколишнього середовища-справа не тільки уряду, служб нагляду та контролю, це відповідальність кожного з нас. Від нас залежить, що нас оточує кожний день, що бачать наші діти, чому і на яких прикладах вони навчаються.
Людям, які дбають за чисте довкілля, не заважить знати, що гранично допустима концентрація (ГДК) будь-якої забруднюючої речовини встановлюється науковцями шляхом тривалих розрахунків та дослідів на тваринах і спрямована на відсутність їх негативного впливу на людину протягом всього її життя та наступне покоління, тобто захищає кожного з нас.
Популярные вопросы