Між словами у виділеній частині речення Душа дитини це весняна клумба, їй треба сонця, дощику й зерна потрібно поставити
А. тире на місці пропущеного присудка
Б. кому між однорідними членами речення
В. тире між підмитом і присудком, що вираженні імениками
Г. тире між підметом і присудком за умови логічного й емоційного виділення

народ створив багато прислів'їв і приказок про важливість праці, одне з них - "маленька праця краща за велике безділля". я це розумію так, щоб щогось досягнути потрібно прикласти силу і руки, розум і бажання, а результат не забариться.

  працюють не лише люди, а й тварини і комахи. маленька бджола важко трудиться, щоб зібрати нектар з квітів, щоб ми могли ласувати запашним медом. так і людині необхідно працювати, щоб чогось досягнути.

    завжди пам'ятайте, що маленька праця краща за велике безділля, роботящі руки - гори вернуть.

людина як говорить правду тiки правду нiколи не буде сормно за те що вона щось сказала! ця людина не може боятися що вона попадеться на неправдi.а не правда буде мучати людину одним словом не давати сокiйно вона тодi буде мало говорити з тими людьми якi оточують цю людину(брехливу людину)! але як не ховайся правда все одно вспливе.як свiдчить народа мудрiсть "правда як олiя скрiзь наверх вспливе" якби ми не хотiли сховати не правду вона все ондно колысь постукае в вашi закритi на замок дверi.! ось моя вам порада не кажи ну не кажы не правду нiколи в твоэму життi! бо як я вам розповiла(в) вона крiзь за вами буде стежити! хай нiхто не дiзнаэться через рiк два три, повiрте вона всодно колись вспливе! ось моя вам хай може i не потрiбна ця порада не кажiть брехнi в жодному разi бо ви можете втратити ваших рiдних, друзiв так найдорожчих за усе людей! не кажiть не правды=) моя вам порада!

за давніх-давен в ущелині ліванських гір, повз які тягнеться торговельний шлях, гніздилася впродовж кількох століть ватага розбійників. не мали вони ні доброго ремесла, ні того, що зветься домом. єдине, що передавали вони в спадок своїм нащадкам,— це злодійське, грабіжницьке ремесло, вміння відбирати золото й скарби. бо шляхом тим часто проходили багаті каравани. і хоч як охороняли купці своє добро, але злодії-розбійники щоразу перехитряли їх, бо були великі мастаки на витівки. і всяк, хто їхав сюди, страшенно боявся попастися лиходіям до рук. навіть військо самого султана не могло встояти проти знахабнілих розбишак.і ось правителі того краю зібралися, щоб вирішити, як краще й швидше приборкати ватагу.

1 лицо мн. число-ткём(ткем).