Контраст як прийом зображення персонажів у повісті "Інститутка"​

нещасна,неправдива людина,що добровильно й легко зрикаеться ридной мови.щаслива,праведна людина,що в радости и гори будуе слово своей земли.цуратися мову ,звичай ридного краю,його людей-означае скаличити свою душу,зрадити самого себе.а людина що втратла себе-уже не людина.вона не може ани плидно працювати,ани повноцинно розвиватися.така людина,немов уражена смертельною заразною хворобою,-уси вид ней намагаються знаходитись подали вид ней,бо разом з нею бути неприемно.нещасни,прокляти батько й мати.що народжують перевертнив.видцуратися ридной мови означало позбутися закодованих у ний добра.правди.чести,щирости.зрикшись цих якостей,людина втратила б не лише кровни звьязки з народом але й власний моральний коринь.

працьовита людина завжди здатна дати собі раду, знаходити вихід із скрутних ситуацій, на відміну від людини лінивої, до праці незвичної. вона не плаче, не нарікає на когось і на щось, вона постійно шукає застосування своїм силам та рукам і знаходить його. праця — головне джерело щастя людини.

осень - время года которое часто характеризуется как унылая пора,это не так.осенью деревья наряжаются в желто - оранжевую листву.   многие птицы улетают на юг, иногда можно увидеть их косяки в небе. дороги усыпаются кучей листьев, которые приятно шуршат под ногами. так же осенью можно собрать не плохой урожай грибов. 

тридцяти  семи організаціям, у дев"яносто представників,шістнадцяти країнам,вісімсот сімдесят чотири кілограмів на сорока восьми підприємствах, одна тисяча чотириста  вісімсот сім осіб