Установи відповідність:
1. А: « П». А «Лихе слово ранить,- навчала бабця, - а добре – лікує».
2. «П?» - а. Б Денис вигукнув: «Ану віддай м’яч!» - і кинувся до
хлопця.
3. «П, - а, - п». В Тарас сказав: «До чужої біди я не байдужий».
4. А: «П!» - а. Г «Хто багато говорить, той мало робить», - писав
В. Сухомлинський.
5. «П», - а.

Відповідь: 1-В, 3-А, 4-Б, 5-Г.

1. А: « П». ⇒  В. Тарас сказав: «До чужої біди я не байдужий».

2. «П?» - а.

3. «П, - а, - п». ⇒ А. «Лихе слово ранить,- навчала бабця, - а добре - лікує».

4. А: «П!» - а. ⇒ Б. Денис вигукнув: «Ану віддай м’яч!» - і кинувся до  хлопця.

5. «П», - а. ⇒ Г.  «Хто багато говорить, той мало робить», - писав  В. Сухомлинський.

описати поняття «щастя» неможливо, можна описати відчуття, відчуття, етан. відчуття щастя може виражатися ледве помітно, коли подивишся в очі людини, а вони випромінюють радість, захоплення. або ж «відверте» щастя, коли людина здатна полетіти, злетіти до хмар, обійняти всю землю. буває щастя, коли отримав те, чого давно бажав. а буває, коли побачив захід неймовірних фарб або веселку в півнеба. людина — дивне створення. він може роками пам'ятати погане, а хороше забути наступного ж дня. тоді як такій людині представляється історія його життя? як суцільний кошмар, одні образи і неприємності, розчарування і хвороби. навіщо тоді такій людині дано життя? він «коваль свого щастя», він творець своєї обителі, він художник, який забарвлює мир своїми фарбами, він творець свого кола друзів. на що ж він скаржиться? у іншої людини, здавалося б, нічого не немає, він не обріс матеріальними цінностями, не влаштував свій побут, але душа його співає, він відкритий, він вміщає весь світ і готовий поділитися тим, що доступно всім, потрібно тільки уміти бачити і відчувати. чому, наприклад, старість виглядає так по-різному? одна літня людина вічно в суєті, турботах, йому цікаво жити, він поспішає обмінятися з життям враженнями, він виглядає молодо, від нього заряджаєш здоровою енергією. а інший — пенсіонер, у вічній заздрості до молодості, що нічого не встиг, недоробив, недобудував, неполюбляв. а хто заважає робити це зараз? адже роки йдуть, і ти ще живеш! пішла молодість і зрілість, прийшла мудра, добра старість. чому одних людей похилого віку люблять, інших немає? одного побачиш на вулиці і закохуєшся, а від іншого біжиш, стрімголов. щастя доступне в будь-якому віці. наскільки багатий внутрішній світ людини, настільки і різноманітне відчуття щастя. якщо малюк кричить від того, що він хоче морозива, в результаті виснажені батьки купують йому жадане «ескімо». чи щасливий малюк? ні, хоча на його обличчі читається явне задоволення. він просто отримав той солодкий шматочок, який хотів, а його батьки згодом лікуватимуть його ангіну або не зможуть купити хліб, оскільки гроші витрачені на солодкість. щастя повинне бути об'ємним. якщо воно стосується тебе одним боком, то іншим сполучає тебе з тим, що викликає радість. наприклад, сонце — це щастя: воно обігріває мільярди людей, показує мир в своїх променях. воно одне на всіх. тому ніж більше людей охоплено цим неймовірним відчуттям, тим багатше вони проживатимуть свої життя, ділячись ним з тими, що оточують.

синичка сиділа на тонесенькій гілочці,яка схилилася від її ваги.була вона трошки схожа на горобчика,але у неї ошатна жовта сорочка,чорний галстук,зеленувата спинка,яскраво-білі  щічки ,чорна шапочка. чорні,жваві. причепившись до гілочки вона може провисати вниз головою.це можливо тому,що у неї довгі кігті на лапках.гострим довгим дзьобом синиця дістає з тріщин на деревах для себе поживу: комах,їхні личинки.а взимку вони їдять насіння.гнізда мостять у дуплах.а коли синичка співає,то трішки підіймає крильця,широко відкриває дзьобик і тремтить своїм крихітним тільцем.