зайки умаляю очень нужно ​

большую часть жизни, человек проводит общаясь. на жизненном пути человека, встречаются разные люди и соответственно этому, разные отношения. но все же в течении жизни у человека должен быть тот, с кем он проводит прольшую часть. отсюда и следует эта фраза - "с кем поведешься, того и наберешься! ". ведь действительно, общаясь с людьми, мы узнаем о многом, и берем для себя какие-то примеры, или навыки. общаясь с человеком, можно, того не замечая набраться от него, того, чего он даже не хочет.

не стоїть на місці.змінюються часи.кожна людина, яке б небуло століття повинна творити добро. кожна людина хоч раз у житті зробила 1 добру справу. яке принесло удачу не тільки їй самій.за добру справу ми повинні постояти. що це означає? що добре діло ми повинні поважати і постояти, захистити його.   ну шось таке

наполохатися-злякатися

ні жива ні мертва-налякана, мороз по спині, душа в пятах 

це ж залежить від людини, погодьтеся. для когось і потопаючу людину врятувати — не подвиг. а іншому подолати власні лінощі та взятися за пилососа вже за щастя, і здається, ніби подібні дії заслуговують гарненького ордена з стрічечками! а може воно і справді так? і немає, до речі, нічого смішного. навіть і такі подвиги мають мати місце у повсякденні. бо можна ж взагалі вирішити, що життя без подвигів можливе. і тоді не буде ніякої мотивації братися за того пилососа. особливо, якщо всі навколо не хочуть визнавати значущості цього локального вчинку! ; )) цей вчинок можна вважати подвигом. втім, гуглянці, якщо ви вчинили щось епохальне, а ніхто не поспішає це визнати — не засмучуйтесь. прийде час і вас оцінять, а поки що… спасіння потопаючих — справа рук самих потопаючих, так що приймайтесь за власне винагородження! ; ) як ви це зробите — то вже діло ваше. може тортик купите, може нову одежину. а може замахнетеся на нові добрі вчинки і подвиги? ! ; )