Морфологічний розбір слова тихо та кличе​

                                          фіалка

  день за днем гроза, дощ, жара, розростаються трави, з'являються квіти, і вже конвалія в лісі і бузок в саду. у бору, серед вічної зелені низеньких кущиків чорниці знайшла собі місце блідо блакитна фіалка.вона така гарна. стебельце у фі а хто його знає.

під лежачий камінь вода не тиче

люди(что? )сущ.,н.ф. люди,мн.ч.,и.п.,может быть 1 скл и подл или доп. в предл.

корінь дерева- корінь рівняння; перстень із срібла - срібло у косах; шлях у магазин- життєвий шлях; мужній воїн - воїн по життю; зелений листок - зелений працівник; підняти відро - піднятися вище; стріляти з рушниці - стріляти очима; пластикове вікно - вікно у світ.