7.Потребує редагування речення
А Ми зустрілися сьогодні, не стрічавшись тридцять літ.
Б Написавши книжку про свої звитяги, Ю. Кульчицький швидко став відомим усьому
світові.
В Створивши низку глибоких наукових праць, Олександр Потебня посів чільне місце в історії світового мовознавства.
Г Виводячи все нові й нові сорти садовини, доля батька була продовжена сином.

мені дуже подобається зима. узимку сніг рипить під ногами,такий білий-білий,що аж очі сліпить. на вітах дерев сяє від сонячних променів усіма барвами іній. колючий мороз розмальовує шибки незвичайними,казковими візерунками. довгасті сосульки звисають з дахів неначе велечвезні льодяники.

    взимку я з мамою і татком прикрашаю ялинку і зустрічаю новий рік,моє найулюбленіше свято. а ще мені подобається грати з друзями у сніжки та кататися на санках і ковзанах.

  зима приносить мені багато радощів,тому я дуже люблю цю пору року.

восени калиновий кущ дуже гарний. в нього зелені листочки.калинові плоди червоні ягоди. вони кислі.

мені здається, що сенс життя кожної людини полягає в тому, щоб знайти свою справу і людей, яких він буде любити. 

  можливо, ці люди стануть його сім"єю та друзями.можливо, вони будуть робити одне діло на користь інших людей. якщо не знав любові, то прожив життя дарма. і не обов"язково це повинна бути любов до жінки чи чоловіка. 

  кажуть, що кожна людина прийшла в цей світ для якогось діла, але не завжди вона його знаходить. головною рисою людини є її людяність, любов та бажання зробити цей світ кращим.

  і, на мою думку, сенс життя та щастя кожного - це використання своїх здібностей для добра та справ любові. 

різні пори року несуть різний настрій. хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. а я люблю осінь. це така красива пора року. клени одягнулися в рум'янець. вони коштують, замислившись, на лужку, немов сумують про те, що прийшов жовтень. іноді тихенько знімають своє різьблене листя. раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів. як ніжно золоті берізки серед зелених сосен. спустіли гілки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. схожі на величезних велетнів, розкинувши гілки, коштують жовто-зелені дуби. високо в небі дзвінко курликають журавлі. вони збираються в зграї і летять на південь. десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. у рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. тільки горобці літають навкруги і дзвінко цвірінькають, оскільки ним нікуди поспішати. а я гуляю і думаю - яка гармонія фарб і звуків!