Знайдіть речення, у якому при однорідних членах речення тире ставити не потрібно:
Розмови, погляди, пісні це наймиліші спогади.
Розмови, погляди, пісні усе закарбувалося в пам’яті.
Усе закарбувалося в пам’яті розмови, погляди, пісні.
Усе розмови, погляди, пісні закарбувалося в пам’яті.

лагідним словом нікого не образиш, можна приклад з іншого прислів'я: слово не горобець, вилетить, не піймаеш. навіть коли робиш зауваження, треба казати це лагідним словом, а гострим, звісно ж заробиш собі тільки ворогів, бо в цьому виказується лише неповага до співрозмовника. згадаймо ж, як нам робить зауваження мати? лагідно, спокійно. звісно ж це приємно чути, а гострі слова нас ображають, нам це не приємно і ми починаємо казати у відповідь теж саме. виходить, що ми становимося ворогом тій людині, яка нас образила, а дружимо та спілкуємося з тією, яка лагідно звернулася до нас.

легкая-определение

тень-подлежащие

ночи-дополнение

упала-сказуемое

на землю-обстаятельство

(простое,не восклицательное,двусоставное,распространенное,полное, не осложненное)

як я люблю осінній дощ! дощ восени, коли вже листя різнобарвне встелило землю… той дощ не лише підкреслює сум осені, але і чарує своїми барвами.   осінній дощ змиває останні сонячні промені, приносить з собою вже прохолодний вітерець, та все-одно я люблю той дощ. як приємно, сидячи вдома, спостерігати за тим, як швидко снують люди, втікаючи від дощу, з парасольками, чи без…

  моє місто дуже красиве влітку.коли навкруги все зелене.я влітку дуже люблю ходи парком і дивитися на цю красу.мені це дуже подобається це робити.дивидться наці зелені дерева на цю красиву траву на ці квіти в моєму місті.

  я дуже люблю цей парк .і дуже люблю своє місто і всещо вньому є!