З поданих словосполучень утворіть складні прикметники, запишіть їх. З одним із утворених прикметників складіть речення.
Південний схід, добувати вугілля, загальна освіта, будувати життя, висока кваліфікація, викладений вище, подібний до Сонця, легко засвоюється, легкой займається от ​

книга – одне з найбільших див, джерело знань для школяра, студента, кожної людини книги відкривають нам світ, уявити минуле, заглянути в майбутнє.   любов до книги починається з дитинства і продовжується все життя. недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить, хто багато читає, той багато знає.   скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ? цього ніхто не знає. читати потрібно все життя. 

…з діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: «христос воскрес! » люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: «христос воскрес! воістину воскрес! » вийнято найкращий одяг. усе, що сьогодні одягають, одягається вперше — готувалося до великодня. у кошиках, сплетених з лози, стоять паски, вода, яйця, усілякі смачності що у кого є: сало» ковбаса, пироги. і усе те прикрашено чистим білим рушничком, чекає на себе краплі свяченої води. а церква і довкола церкви — мов великий живий квітник. люди стоять у душевній тиші і просвітленості. …встало сонце. урочиста процесія виходить із церкви. рід признається до роду, христосується, дарує на пам’ять по душам померлих писанки і пасочки. і така велика радість панує над людьми, ніби щойно над цим окрайцем землі перелетіли святі.

  я розумію це прислів*я так,що споконвіку мову вважали найвищою цінністю. цінували мову люди за те, що завдяки їй мали можливість передавати свої думки,почуття, а найголовніше традиції і звичаї із покоління в покоління.

  а той,хто нехтує рідною мовою, зневажає свою батьківщину де він народився і самого себе. йому має бути соромно перед своїм народом.

  рідну мову нам потрібно любити і поважати, бо вона- наша душа.  

українська мова - це мова мого народу. це пісні та казки, які співали мами своїм дітям не одне століття. саме цією мовою промовляли останнє слово козаки, що віддавали своє життя за волю. скільки років моєму народові забороняли розмовляти своєю мовою! а вона вижила й повертається до нас зараз. 

українська мова для мене сама красива й ніжна. вона як мамини руки, як сильні руки батька. в ній вся наша історія, всі перемоги й поразки, всі надії та розачарування.

без мови нема народу.