Розібрати займенник "вона" як частину мови

Займенник— це самостійна повнозначна змінна частина мови, яка об'єднує слова, що вказують на предмети, ознаки, кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? Є різна тиша — тишина, у кожної— свій звук і колір (А. Демиденко). Думи мої молодії—Понурії діти І ви мене покинули!..(Т. Шевченко).

Займенники виражають граматичні категорії відмінка, а також роду й числа (ті, що вказують на ознаки); у реченні виконують ситаксичні функції підмета, означення, додатка; у словосполученні можуть бути— головним і залежним словом.

За значенням займенники поділяють на такі групи (розряди):

пройшла гроза. уся природа нібито заново просипається. промінь  сонця пробивається крізь чорні хмари. та зовсім скоро стане зовсім світло після   грози  пахне  чистотою та   свіжістю,

рецепт емпатійного слухання дозволяє переживати ті ж відчуття, які переживає співрозмовник, відображати ці відчуття, розуміти емоційний стан співрозмовника і поділяти його. при такому слуханні не порад, не прагнуть оцінити, що говорить людина, не моралізують, не критикують, не повчають.