одного сонячного дня з під землі з^явився малесенький росточок.обережно він розгорнув свої перші листочки і простягнув їх до сонця.все навкруги здавалося йому чудовим.випустив він ще декілька листочків,а потім декілька гілочок і незабаром перетворився у маленьке деревце. йому так рости і грітися на сонечку.
але раптом все навкруги стало темним, налетів страшенний вітер. без жодного жалю гнув і ламав він слабеньке деревце,зривючи з нього молоді листочки.деревце не витримало і впало на землю.йому здавалося,що більше ніколи не побачить воно сонця,не розправить свої гілки.аж тут виглянуло сонечко,ласкаво пригріло зламане деревце.і деревце відчуло нові сили,нове бажання жити.воно піднялось і росло далі.його стовбур ставв трошки кривим ,але це не завадило йому перетворитися у сильне дерево,якому вже не страшні вітри.
Ответ дал: Гость
я дуже люблю свій зошит! мені він подобається тому що у мене там багато гарних оцінок, немає дирок, коректору, закреслень,не замащений. мій зошит це просто чудо. я люблю його і думаю що він любить мене
Ответ дал: Гость
тарас шевченко при житті освітив слово народної української мови,показав усю його красу.
Популярные вопросы