Отак пролечу сніжком над долиною. який це тип односкладного речення ??​

"як змінюються берези навесні"

      щоранку, йдучи до школи, я милуюсь берізонькою, що росте навпроти нашого двору. з приходом весни, вона веселішає. кора вимита дощами та снігами стає на сонці яскраво-білою.ніжні зелененькі листочки пробиваються, щоб подивитись на сонечко.все тепліше стає надворі. вітер наче розчісує коси берізоньці, бавлячись її золотавими сережками.

      приклавши вушко до стовбура, мені здається, що я чую рух цілющого березового соку. а птахи, що першими повернулись з теплих країв, весело оспівують ніжність та велич цих білокорих красунь.

вiн не тiльки гарний по силi,тому що сила прикрашає зовнi,а розум там де потрiбно.

одного сонячного дня з під землі з^явився малесенький росточок.обережно він розгорнув свої перші листочки і простягнув їх до сонця.все навкруги здавалося йому чудовим.випустив він ще декілька листочків,а потім декілька   гілочок і незабаром перетворився у  маленьке деревце. йому так рости і грітися на сонечку.

але раптом все навкруги стало темним, налетів страшенний вітер. без жодного жалю гнув і ламав він слабеньке деревце,зривючи з нього молоді листочки.деревце не витримало і впало на землю.йому здавалося,що більше ніколи не побачить воно сонця,не розправить свої гілки.аж тут   виглянуло сонечко,ласкаво пригріло зламане деревце.і деревце відчуло нові сили,нове бажання жити.воно піднялось і росло далі.його стовбур ставв трошки кривим ,але це не завадило   йому перетворитися у сильне дерево,якому вже не страшні вітри.  

кожен народ, турбуючись про своє майбутнє, прагне передати наступним поколінням усі свої знання і досвід. тому звертаємося ми до фольклору, цієї мудрості народної, вчимося народним ремеслам. кожен вид народного мистецтва збагачує наших сучасників. а взагалі, нашому поколінню пощастило, бо живемо в цивілізованому світі, маємо безліч інформації про життя не тільки своєї держави, а і різних країн і народів. саме наявність різноманітної інформації дає змогу мені і моїм ровесникам займатись улюбленою справою, обирати собі заняття до смаку. мої батьки вважають, що дитина повинна сама обрати собі улюблену справу. а оскільки всі діти талановиті, то батьки повинні направити дитячі таланти в належному напрямку. змалечку я виявляв хист і до малювання, і до музики, і до спорту. тому батькам було дуже важко водити мене в ізостудії, музичні школи і в басейн одночасно. нарешті довелося обирати між трьома захопленнями. я не міг визначитися - і захопився технікою. у гуртку авіа - моделювання мені дуже . досвідчені керівники вчили нас проектувати і збирати авіамоделі. але я, на жаль, далі однієї моделі не пішов, більше розглядав моделі інших, ніж робив власні.