Розділові знаки упущено
Не сходить сонце на Вкраїні напевне й місяця нема. (М. Стельмах.) Дещо правда піднялось із тії неслави. (Д. Павличко.) Здається навіть небо споглядає пишноту саду килимок зела. (О. Ющенко.) І райдуга стоїть повірте на півсвіта. (А. Малишко.) Ти навіть сам наспівуєш бувало як запорозьке військо виступало. (М. Рильський.) Мабуть ти учивсь співати на руїнах Січі. (О. Афанасьєв-Чужбинський.) Народившись у Полтаві цьому полковому козацькому війську Котляревський звісна річ іще в дитинстві багато чув про події на Запорожжі. (О. Гончар.) Не вернулись додому із походів герої і навіки я з ними на жаль розлучився. (Д. Луценко.) Звісна річ мене не вбити бо я встав на те щоб жить. (Д. Павличко.) Буває серце стисне відчай. (Є.Будницька.) Власне жити завжди важче ніж вмерти. (П. Загребельний.) Може хто знайшов ту долю що з воза упала? (В. Забіла.) Звісно сором мужикові купований хліб їсти а своє поле неоране кидати. (Б. Грінченко.) Ніколи я не сподівався знайти в цьому на перший погляд грубуватому практичному в житті парубкові такої гарячої жаги до науки. (С. Васильченко.)​