На горбочку порослому падалішніми житом і конюшиною , лисенятко зникло
Синтаксичний розбір

    якось до мене підійшла сестричка і запитала: "а навіщо берегти природу? ". я їй і пояснила, що природа - це наше життя. якщо не доглядани за нею, вона зникне, а незабаром зникнемо і ми.

      для мене природа - це усе! я полюбляю ввечері прогулюватися вулицями міста і милуватися зеленою красою. доречі, ви тільки подумайте, а якщо не буде природи, тоді чим ми зможемо пишатися? чим милуватися?

      я , що кожний з нас розуміє це і раджу кожнуму запитати себе: "а що я роблю для того, аби вберегти природу? " 

вiн не тiльки гарний по силi,тому що сила прикрашає зовнi,а розум там де потрiбно.

  українці прикрашають вишивкою багато речей.

  наприклад рушники, які вішають над дверима щоб оберігав их від нечистих сил. ще вишиті рушники кладуть під ноги нареченим щоб їх щастя. ще вишивкою прикрашають сорочки, їх вдягють на свята, на день народження якоїсь видатної людини. вишивають і наволочки, і простирадла, і серветки.. це все вишивають щоб було приємніше в хаті, красивіше, хоч і не багато, але це вже щось.

  так що прикрашайте вишивкою різні предмети.

вчора захворів мій старший брат. в нього підвищилася температура, дуже боліли горло та голова і був страшний нежить. нашу родину це засмутило, адже через три дні братів день народження. 

  мама зразу ж згадала про те, що в нас є сушені калинові ягоди. заливши їх окропом, вона проварила їх на повільному вогнищі і поставила настоюватися   на 1 годину. в цей час ми прикладали прохолоде полотенце до лоба братові. так йому голова менше боліла. через годину відвар був готовий. мати напоїла хворого, і він, зігрітий калиновим відваром з медом, майже   відразу ж заснув. я чув, як ненька вставала вночі, щоб переодягнути   зіпрілого брата.

  зранку наш хворий почував себе здоровим і дякував всім про турботу. та ще декілька днів він залишався дома та пив калиновий відвар та нахвалював свою рятівницю-калину.