Установіть відповідність між складними синтаксичними конструкціями та
їх типами
1 сурядний і підрядний звязок

2 безсполучниковий і підрядний

звязок

3 безсполучниковий і сурядний

звязок

4 безсполучниковий, сурядний і підрядний звязок

А Яблуня гупнула яблуком, зітхнув с татарський брід, а з хмари ошелешено

вискочив місяць, і на подвірї ожили

чорнобривці, кущі жоржин і глечики, що

скапували на землю росу.

Б У весняному, срібному небі виграють жайвори, а я стою в малиннику на місця соловїної вишні і, примруживши очі, дивлюся

в небесну глибінь, згадуючи соловя, якого в

дитинстві наполохав.

В С озвалися качки, скинулася риба,

пропливла купина, од якої повіяло татарським

зіллям.

Г Є в таку пору бентежна єдність між

людиною й тишею природи; природа думає

про вічний перепочинок людини, а та - про

завтрашній день

Д Свого часу академік Сахаров попереджав,

що існує цілий ряд ознак, які вказують на те,

що з другої половини ХХ століття людство

вступає в критичний і відповідальний період

своєї історії.

мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.

«жаргон- речь, какой- нибудь социальной или иной объединенной общими интересами группы, содержащая много отличительных от общего языка, в том числе искусственных, иногда условных слов или выражений» [ожегов с. и. 1984: 163] «жаргон (франц. jargon) – социальная разновидность речи, характеризующаяся профессиональной (нередко экспрессивно переосмысленной) лексикой и фразеологией общенародного языка.жаргон является принадлежностью относительно открытых социальных и профессиональных групп людей, объединенных общностью интересов, привычек, занятий, социального положения и т. п. в нестрого терминологическом смысле слово «жаргон» употребляется для обозначения искаженной, вульгарной, неправильной речи. в отличие от арго, жаргон в своем оформлении в целом отталкивается от языка, являясь как бы социальным диалектом определенной возрастной общности людей или «профессиональной» корпорации. в отличие от территориальных диалектов, жаргон не обладает собственной фонетической и грамматической системой. примерами могут быть студенческий и школьный жаргон.лексика жаргона строится на базе языка путем переосмысления, метафоризации, звукового искажения.жаргон включает «арготическую» часть (т.е. профессиональную лексику, связанную с общим занятием, деятельностью) и «общебытовой словарь» (экспрессивная лексика обиходно- бытового общения). слова и выражения жаргонной речи, используемые за пределами жаргона, называются жаргонизмами. жаргонизмы как элементы социально- стилевых разновидностей речи используются в языке художественной для реалистического изображения различных социальных групп и категорий людей, а также в характерологических и стилистических целях при художественных переводах иноязычных авторов.

1)

хай новий рік ввійде, як казка,у вашу затишну оселюй наповниться вона теплом і ласкою,достаток килимом постелиться.зоря різдва, мов світло ліхтаря,нехай веде вас до христа,і у вашім домі хай царятьздоров’я, радість, доброта.

2)

хай вам всевишнійтак примножить свої статки,щоб були в сім"ї достатки! в сейфах-злитки, в погребах-вино і сало.щоб у хаті і коморі те, що треба, тей стояло! день за днем, і крок за з новим щастям, з новим роком!

зимонька, зимова,зимувати.