скласти текст-розповідь про похід до театру пропоную так: минулого тижня мені вдалось відвідати виставу "наталка полтавка". ми за татом і матусею прийшли до театру трохи раніше. там ми здали верхній одяг до роздягальні і увійшли до зали. театр виглядав дуже ошатно. сидіння були червоні та оскамитові. ручки на них і. стіни білі, але фігурні. зверху висіла дуже велика люстра. ось пролунали дзвоники. світло вимкнулось і почалась вистава. вийшли актори, вбрані в народний одяг. вистава була чарівною. я і плакала, і сміялась. емоції від вистави були лише позитивними. похід до театру мене дуже вразив. тому через два тижні ми з мамою плануємо відвідати ще одну виставу. а ще через кілька місяців обов'язково сходимо на "лускунчик" - виставу, що готується до новорічних свят. театр - гарне місце, що спроможне надихати та дарувати нові емоції.
Ответ дал: Гость
діалог-розмову дідуся з онуком про хліб та пшеницю з використанням сполучників підрядності, пропоную скласти так: - діду, а чого в україні так шанують хліб? - онучку, хліб - справжній скарб, що здатний прогодувати кожного з нас.- а чи важко виготовляють хліб? - так, люди тяжко працюють, щоб хліб потрапив до нашого з тобою столу. - може, розповіси мені трохи? - звичайно. спочатку люди обробляють землю та сіють пшеницю. потім збирають достиглу пшеничку та відправляють її на млин. там її переробляють на борошно. а далі, спробуй сам здогадатись, як виготовляють хлібчик. - мабуть, діду, потім борошно відправляють до пекарні, у якій кулінари випікають смачний хліб. потім вантажники завантажують його до машини та розвозять крамницями.- все правильно, онучку. але ж не лише хліб виготовляють з борошна.- а що ще, діду? - ще з борошна виготовляють булочки, бублики, печиво, пироги та пиріжки, пампушки та вареники. тож варто шанувати пшеницю, що нас годує.- дякую тобі, дідусю, за таку цікаву розмову! - звертайся, онучку!
Ответ дал: Гость
яби ми змогли б об"єднатися в одну родину, то , вважаю, всі наші проблеми стали би не такими вже й складними. керівники піклувались би про своїх підлеглих. лікарі боролись би за життя кожного хворого. нужденність зникла би, не було б безхатніх та сиріт.
чи може спати спокійно хтось у родині, коли слабий та немічний плаче? й втомлений чи зайнятий будеш, та вирушиш на . чи зможеш істи, коли поряд стоїть голодна людина? так, було б гарно, яби українці стали однією родиною. але поки це неможливо, треба кожному робити те, що він розуміє й може. треба об"єднуватися всім , хто вже небайдужий.
Популярные вопросы