Синтаксичний розбір речення. Гострими шпилями, мов чутливими антенами, вони, здається, прислухаються, як перемовляються світи.

різні пори року несуть різний настрій. хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. а я люблю осінь.це така лагідна, щедра на плоди пора року! клени одягнулися в рум'янець. вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. іноді тихенько своє різьблене листя. раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів.як ніжно золоті берізки серед зелених сосен. вони опустили вітки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. схожі на величезних велетнів, розкинувши вітки, стоять жовто-зелені дуби.високо в небі дзвінко курликають журавлі. вони збираються у зграї і летять на південь. десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. у рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. тільки горобці літають навколо і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати.а я гуляю і думаю-яка все - таки журавлина наша осінь!

сначала пиши описание,потом еще можно написать из чего глина состоит

чарівна природа, головна причина, цікава пригода, дуже приємно, царський престол,   передати привіт, презирство до людини 

із діалекту закарпатських лірників:

святково вдягнений терпелюк (парубок) йшов по вулиці.

тарандій (горобець) завзято дзьобав горіх.

на вікні красувалася чарівної краси бабувка (лялька).

хлопець уважно   гадкував (пильнував) за тим, що відбувалося надворі.

інколи до них заходив боярин.   моя прабабуся розповідала мені про те, як вона з матір'ю на панщину ходила. його дружина була непереможньою. дуже давно гаківниця була зброєю   запоріжських козаків.