Твір розповідного характеру про має улюблене заняття(танці)

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

перед грозою

ясне   небо потемніло. зашуміли  дерева. налетів вітер. ось уже і сонце сховалось за важкими хмарами. спалахнула блискавка, десь дуже близько прокотився грім. залопотіли кроки довгожданого дощу

подвоєння не відбувається також у прикметниках, утворених від іменників за суфіксів -ан, -ин, -ін-: морквяний, лебединий, чайний.немає подвоєння у прикметниках шалений, довгожданий, буквений.

бувають різні осійні дощі й весняні й листопадові. дощ в вересні теплий й маленький. у вересні ще є квіти, й можна почути дзвін.у листопаді під час дощів хочеться сидіти вдома аа вересні хочеться вибігти басіком. листопадовий дощ холодний й непривітний. мені найбільше подобається дощ у вереснні.