3 Усі слова є займенниками в рядку
себе, їх, його, ні, тоді
ніхто, лише, так, тільки
самий, кожен, деякий,інший
ніде, абияк, навіщо, куди-небудь
4Неправильні форми займенників ужито в рядку
при нім нашому ні з чим ні перед ким
котрогось чиєму казна від чого абиякому
моєму цього всіх всяким
свойого цеї їхньому

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

[ - о - = о = ]

в- твердий приголосний

е- голосний

д- твердий приголосний

м - м’який приголосний

і - голосний

д- м’який приголосний

ь- м’який знак не позначає звук

корінь дерева- корінь рівняння; перстень із срібла - срібло у косах; шлях у магазин- життєвий шлях; мужній воїн - воїн по життю; зелений листок - зелений працівник; підняти відро - піднятися вище; стріляти з рушниці - стріляти очима; пластикове вікно - вікно у світ.

скромність завжди прикрашала людину. нехай говорять, що зараз такі часи, що скромність не сучасна, але не варто змішувати поняття скромність та (застенчевость - не перекладу). потрібно навчитись презентувати, предсталяти себе без зайвої скромності, але і без навязливої поведінки. потрібно заявляти про себе вчинками.