Завдання 4. ТЕСТИ
1. Не відмінюються всі слова рядка
А бюро, журі, вікно
Б кенгуру, турне, ательє
В тире, вапно, жалюзі
Г графіті, інтерв’ю, колесо
2. Не змінюються всі слова в рядку
А створивши, замолоду, бюро, театр
Б ложе, пенсне, рагу, ледве
В поні, дивно, зранку, маестро
Г човен, шість, мій, читав
Д кенгуру, кімоно, віче, пишучи
3. Спільнокореневим до слова «колоти» є
А кілочок
Б довкілля
В колосальний
Г заколоситися

4. Спільнокореневим до слова «сонний» є
А унісон
Б с В соняшник
Г підсоння

5. Спільнокореневим до слова гора є
А горянка
Б горечко
В горючий
Г гороскоп
6. Похідними від слова рука є всі слова, ОКРІМ
А рушник
Б поруччя
В порушник
Г обіруч
7. Спільнокореневими до слова роса є всі слова, ОКРІМ
А росинка
Б зрошення
В рослий
Г росяний
8. Суфікс -ищ- має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ
А родовище
Б вовчище
В попелище
Г сховище
9. Суфікс –ик має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ
А історик
Б братик
В зайчик
Г лебедик
10. Неправильно утворено слово
А стимулювати
Б вислуховувати
В дискутирувати
Г лідирувати
11. Спільнокореневими до слова зір є всі слова, ОКРІМ
А прозріти
Б зоріти
В зиркати
Г неозорий
12. Усі слова є спільнокореневими в рядку
А гнати, гонитва, відігнаний
Б мова, мовлений, переказ
В вода, водити, приводити
Г доріжка, дорогувато, дорога
Д казати, наказувати, примовляти
13.Позначте рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення.
а) Підлеглий, підзвітний, розквітлий, придорожній.
б) Пречудовий, возз’єднання, ухвалений, наддніпрянський.
в) Прабатьківський, підфарбувати, провесінь, розлитий.
г) Подарувати, сказаний, злетівши, закордонний.

важко знайти більш відповідальну і важливу професію, ніж вчитель.

вчителя ніби й не збирають літаки та автомобілі, не оперують у лікарнях, але від їх праці залежить також ким стануть їхні вихованці. чи зможуть вони їм привити милосердя та вірність чи навчать зраді та егоізму. вчитель, особливо перший, як мати. він- авторитет і вихователь.

  вчителя навчають нас читати, писати, думати. де знаходиться північна америка? як проходить струм по проводах? що робити у разі небезпеки?

  цьому та багато чому ще навчає нас вчитель. це дуже важлива професія. 

вона захоплює нас, бере в полон своєю чарівністю. слухаючи її, ми завмираємо від щастя і насолоди.треба мати особливу душу, щоб любити музику. чути мелодію навіть у співі вітру, шурхотінні листочків на деревах, у звуках морських хвиль, у весняних щебетаннях птаства чи в різнобарвному розмаїтті квітучих луків.недаремно ж у фольклорних творах музиці приділено стільки уваги. ще з дитинства ми пам'ятаємо, як у казках за тоненької сопілки люди перемагали злих ворогів, і гоїли рани, і прекрасних королівен у себе закохували.а який величезний вплив справляє на душу симфонічна музика! це не модна пісенька, що завтра ж вилетить з голови. вона здатна подарувати ні з чим незрівнянне хвилювання, ні на що не схожу радість. неповторне поєднання звуків зачаровує, може передавати різні настрої, пробуджувати гнів і гордість, сум та радість.ніщо так сильно не впливає на душу людини, як чудова музика. тому вона є вічним, невичерпним джерелом для кожного з нас. 

усі свійські тварини походять від диких предків. найраніше, у середині кам'яного віку був собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. наприкінці кам'яного віку були і свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня пржевальського. з глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.

гостинність - побутове поняття, що означає особливий вид привітності, гостинність господарів при прийомі гостей.