- Привіт, (ім'я 1 у кличному відмінку)! Як справи?
- Привіт, (ім'я 2 у кличному відмінку). Все добре, а у тебе?
- Чудово! У мене є одне запитання до тебе.
- О, яке?
- Чи спілкуєшся ти у соцмережах?
- Звісно!
- Чому?
- Це дуже зручно, можна спілкуватися, коли немає змоги зустрітися в реальному житті, немає часу, або ж на карантині.
- Зрозуміло, дякую.
- Нема за що. Напишеш мені в інстаграмі?
- Окей.
Спасибо
Ответ дал: Гость
лагідним словом нікого не образиш, можна приклад з іншого прислів'я: слово не горобець, вилетить, не піймаеш. навіть коли робиш зауваження, треба казати це лагідним словом, а гострим, звісно ж заробиш собі тільки ворогів, бо в цьому виказується лише неповага до співрозмовника. згадаймо ж, як нам робить зауваження мати? лагідно, спокійно. звісно ж це приємно чути, а гострі слова нас ображають, нам це не приємно і ми починаємо казати у відповідь теж саме. виходить, що ми становимося ворогом тій людині, яка нас образила, а дружимо та спілкуємося з тією, яка лагідно звернулася до нас.
Ответ дал: Гость
український народ ще з давніх-давен називав книгу джерелом знань. я вважаю книгу ще й своїм справжнім другом, бо з нею проводжу свій відпочинок. вона навчає, підказує, є розібратися у складних ситуаціях, вчить розрізняти добро і зло. мій духовний провідник, тобто книга, розраджує мене в стані смутку, розповідає мені про життя інших людей, кличе в захоплюючу подорож, є перетнути тисячі кі хай немає у мого друга ніг та рук, хай він е вміє говорити, та він завжди навчить мене, як жити на світі. я б дуже хотіла, щоб у всіх моїх ровесників також була така гарна помічниця і друг книга.
Популярные вопросы