Відновити складні синтаксичні конструкції, розташувавши
частини їх у відповідній послідовності (тобто утворити
складні речення). Розставити потрібні розділові знаки.
1. Коли народилася ця по-дитячому наївна істота. Ви тільки
уявіть собі. Художниці було майже сімдесят років .

2. Щоб сад навколо палацу перетворився на парк. Григорій Тар-
навський був закоханий у Качанівку. Він подбав .

3. Дисципліна вимагає засвоєння й виконання правил культури
поведінки. Існує така взаємозалежність. А в культурі поведінки
знаходять свій вияв конкретні вимоги дисципліни .

4. Розгорніть будь-яку художню книжку. Як неохоче фразеоло-
гічні синоніми спілкуються з позитивними героями, але звива-
ються коло негативних. І ви побачите .

5. На Івана Купала дівчата ворожать на воді, пускаючи вінки іноді
зі свічкою. Вогонь дуже часто виступає в поєднанні з водою. Щоб
дізнатися про свою подальшу долю .

сину мій, бережи хліб, бо він святий!

доню, принеси мені шматок хліба!

 

Мій кращий друг (твір-розповідь) ¥ми з хлопцями з нашого двору любимо купатися і загоряти на озері, розташованому в одному з передмість. туди ми відправляємося на велосипеді. спочатку їдемо по шосе, потім звертаємо на путівець — ґрунтову дорогу. ми не дуже поспішаємо, милуємося околицями, іноді робимо привали. а коли добираємося до потрібного нам місця, зовсім забуваємо про час. лежимо на березі після купання, розповідаємо різні історії, будуємо з піску замок, слухаємо магнітофонні записи. одного разу до нашої компанії приєднався новачок. родина цього хлопчика недавно оселилася в нашому будинку і навіть у нашому під'їзді. у нього, як і в нас, був велосипед. у неділю ми, як завжди, поїхали до озера. добралися туди без пригод. із розбігу кинулися у воду, змагалися в плаванні. новачок, його звали сашко, пірнувши трошки, незабаром вийшов на берег, а ми ще довго плавали. посинівши від довгого перебування у воді, ми лягли на пісок і почали глузувати із сашка: «що, боїшся води? » хлопчик сказав, що не вміє плавати. «у нашому класі навіть дівчиська плавають! » — сказав я, відчуваючи на собі схвальні погляди товаришів. сашко промовчав. назад ми поверталися тією ж дорогою. але дорогою зі мною сталася неприємність: спустило колесо велосипеда. хлопці, посміюючись і вже жартуючи з мене, проїхали мимо, а сашко зупинився. «давай », — запропонував він. ну чим він міг , якщо ні в мене, ні в нього не було під рукою велоаптечки? «ти їдь, — відповів я йому, — а я як-небудь пішки. до будинку вже недалеко». сашко сказав: «підемо разом». ми йшли й котили свої велосипеди, розмовляли на різні теми. однак мені всю дорогу не давало спокою те, що ми глузували із сашка за його невміння плавати. але ж тільки він не кинув мене в біді. «я буду учити тебе плавати, — сказав я сашкові. — ти ще здивуєш хлопців своїм умінням. ти справжній друг».¥

завжди треба думати, що кажеш. у народі кажуть : "слово ранить сильніше за шаблю". якщо погарячкує, та скажеш людині так звану "правду", потім охолонеш-є а як тій людині жити, думаючи, чи правда те, що ти наговорив у гніві? навіть пробачивши, вона буде сумніватися і в тобі, і в собі, і у ваших відносинах. 

  говорять, що людина 6 рочків вчиться розмовляти, щоб потім усе життя намагатися втримати свій язик за зубами. треба буди досить розумним, щоб не говорити в гніві, чи не думаючи. порахуй до десяти, а ще краще, до тисячі чи мільйона, перед тим, як образити людину.

 

бути щасливим значить бути любимим та корисним. коли людина може іншим , то вона обов"язково відчуває задоволення. вона знає, що потрібна іншим, що живе недарма в світі. то виходить, що для свого щастя треба приносити щастя іншим. я вважаю, що лише при цій умові, людина може досягнути справжньої радості. того щастя,яке не скінчиться разом із заможністю, здоров"ям та разом зі звільненням з роботи чи зміненням соціального статусу.

  щастя - стан людини, яка обирає любити інших і пробачати їх за недосконалість, розуміючи, що й сам не святий. щастя - це можливість дарувати та приймати любов.