пісня завжди іде пліч-о-пліч з людиною. коли нам добре, ми співаємо веселі пісні, танцюємо,веселимося. а коли погано на душі, коли не можливо сказати і описати ту біль, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти. у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
Спасибо
Ответ дал: Гость
птах цінується своїм забарвленням, а людину зустрічають не по одягу, а по розуму.
зовні людина може бути дуже гарна. а як до справи – то нічого не знає і не вміє. люди цінують один одного за розум та інші якості. тільки звіри обирають собі пару за найкраще пір’я та спів.
тому справжньою красою людини вважають розум і знання
Ответ дал: Гость
мы писали это сочинение, долго писать, но если вы будете писаь его, обьязательно вспомните г.сковороду, его идею "сродного труда", притчу "бджола и шершень"
Популярные вопросы