Перебудуйте подані речення так, щоб усунути неоднозначність їхнього тлумачення.
Перед малюнками дітей, які були виставлені в клубі, товпилися батьки. До мене підійшов брат мого товариша, який був капітаном футбольної команди. Обличчя наших футболістів, які були замурзані, з побитими колінами, світилися невимовною радістю. У коридорі я зустрів подругу моєї сестри, яка була палкою вболівальницею футбольної команди.

перо,варення,виделка,сiм'я,спiдниця,рiчка,ескалатор,стiлець,ювiлей,екран,

папiр,лiкар,яблуко,ранець,сiк,ягня,парося,меч,цибулю,малюк.

    діалог-розмову дідуся з онуком про хліб та пшеницю  з використанням  сполучників підрядності, пропоную скласти так: - діду, а чого в україні так шанують хліб?   - онучку, хліб - справжній скарб, що здатний прогодувати кожного з нас.- а чи важко виготовляють хліб? - так, люди тяжко працюють, щоб хліб потрапив до нашого з тобою столу.    - може, розповіси мені трохи? - звичайно. спочатку люди обробляють землю та сіють пшеницю. потім збирають достиглу пшеничку та відправляють її на млин. там її переробляють на борошно. а далі, спробуй сам здогадатись, як виготовляють хлібчик.  - мабуть, діду, потім борошно відправляють до пекарні, у якій кулінари випікають смачний хліб. потім вантажники завантажують його до машини та розвозять крамницями.- все правильно, онучку. але ж не лише хліб виготовляють з борошна.- а що ще, діду? - ще з борошна виготовляють булочки, бублики, печиво, пироги та пиріжки, пампушки та вареники. тож варто шанувати пшеницю, що нас годує.- дякую тобі, дідусю, за таку цікаву розмову! - звертайся, онучку!  

щоб повірити в добро, треба починати його робити.

треба рятувати безхатніх тварин,а не катувати їх