Дунаївці форма однини чи множини

мова — це характер і духовна могутність народу. саме він дає їй силу й красу. у своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. отакі квіти вплели в той вінок і т. г. шевченко, і леся українка, і олександр довженко, і олесь гончар та інші генії українського народу. нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. краса українських народних пісень давно до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на батьківщині, і за її межами. один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості". саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. на високості людського духу підносить мову рідної україни геній тараса шевченка. у його творах легко і природно звучить слово. я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.

з давніх поколінь в моїй сімї існували різноманітні звичаї.і я хочу розповісти про наші звичаї які ми виконуємо на свят вечір 6 січня. з самого ранку мама готує 12 страв головною стравою є кутя я мамі у приготуванні.мій менший брат тим часом прибирають будинок і йдуть купувати ялинку.коли я з мамою закінчу приготування мама накриває на стіл білосніжну скатертину на якій вишиті снігурі ще нашоб прабабусею і тоді викладає на стіл страви. тато з братом наряджають ялинку на якій починають сіяти святкові гірлянди.ось уже прийшли гості-наша велика і дружня родина.всі сідаємо за стіл і чекаємо коли зійде перша зірка і тільки тоді починаємо куштувати страви.де-не-де чути дзвін вертепників.повсюди колядують діти.'христос народжується'.'славімо його'.ось такі традиції у нас на різдво.

родина-корабель, що несе людину через бурхливе море життя. родина є нам завжди, кожну мить нашого життя. наші батьки завжди про нас піклуються. всі напевно знають, що родина найголовніше в житті кожного з нас. може деяким дітям не пощястило і в них немає батька, або мами, або геть сирітка, це дуже погано. родина завжди . не дарма кажуть "родина-корабель, що несе людину через бурхливе море життя" і, це велика правда.

квітує-цвіте,заставити-примусити,майбутньому-прийдешньому,мине час- через деякий час,блискотітиме-  блищатиме,збезлюднілі-обезлюдненні,розбургано-розкидано,розтрощено,опопліч ступають-. йдуть близько одне до одногодалеко-вдалині, неблизько,вузька-неширока,тоненькамовчазної- німої, безмовної,  убуло-зникло,щезло