Провідміняти числівник 1752

літо – неповторно чарівна пора. довгими, нудотними зимовими вечорами ми з солодким завмиранням серця пригадуємо його минуле пришестя і будуємо неймовірно-фантастичні плани на прийдешній сезон визволення: тіла - від сморідних обіймів поношеного «всесезонного» одягу; душі – від незліченних тортур стресами, буденністю та надокучливою увагою заздрісно-пліткарського соціуму. і не має принципового значення до якого місця перебування вас прив’язує запис конторника на одинадцятій сторінці синьої «три зубастої» книжечки – села чи райцентру, міста чи мегаполісу, ви з однаковою одержимістю та фанатизмом будете поклонятися «ідолові літа», цурпелячи до його вівтаря останні крихти зекономлених, далеких від поняття «олігархічні» або «пристойні», статків

люблю осінь.  осінь чарує мене своїми кольорами. на деревах тріпочуть перші жовті листочки, потім червоні, багряні, золоті. достигли сливи, груші, яблука. в повітрі пахне медовим ароматом. ще чорнобривці, жоржини поспішають доцвісти. іде дощ. тоді дощ на сніг обертається, і настає зима. і лише горобина радо буде пригощати дроздів, синиць своїми червоними .

зайці шубу для того, щоб краще ховатися від ворогів в зимку. заєць скидає шубу з сірої на білу, тому що взимку йде білий сніг і біла шубка зайця є йому заховатися в снігу.

  1) вітер січе в обличчя. намело снігу. важкувато стало жити на світі пташкам, що зимують у нас. але вони не дуже журяться. весело цвірінькуючи,хвилясто пролетіла зграйка жвавих красунів-щигликів,чижів і коноплянок. помчали десь на лопухах, вільхаї чи берізках поснідати насіннячком. 2) а яке гарне деревце горобини! ніби його прикрасили ,як новорічну ялинку. чудові,спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують. 3) до чого ж красиві пташки! це наші зимові гості. вони прилітають до нас гостювати та поласувати смачними горобин . 1,2,3-це обзаці