Відмінювання числівника сім тисяч сто сімдесят шість!

опинитись просто неба- опинитись без даху над головою,намокнути до останьої нитки- дуже-дуже сильно намокнути,кинутись з усіх ніг- швидко побігти,немати кінця-краю- дуже широко, йти як не своїми ногами- перелякано йти, спати без задніх ніг- міцно спати, жити на широку ногу- багато жити.

навесні завжди сонячно, тепло і весело.   учора, як і щороку навесні, ми ходили до лісу. в лісі було тихо і тепло, радісно щебетали пташки між віттям. ми дуже вдало і приємно провели час з друзями. якщо завтра буде тепло і сонячно, ми знову підемо до лісу. додому ми повернулися пізно увечері, стомлені але дуже задоволені.

по весни першымы почынають квитуваты пролиски,прымулы,гиацынты.уси квиты весны на першый погляд дуже нижни, але це не так.не дывлячись на  пэрэмины погоды  витэр,сниг,холодный дощ,як тилькы проглянэ сонечко першоцвиты пидиймають свои головки до горы тай почынають красуватысь.  та их блоговухання  ростыкаеця по долам, та опушкам веснянного лису. и перши лисови бджолы,мураши та маленьки птахи спишать до квиточок.

я так розумію це прислів'я: птах цінує своє гніздо, оскільки він його сам зробив. кожній людині   мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі.   любіть свій рідний край,свою землю!