Синтаксичний розбір речення ( Вийшов з хати – на селі світиться ... )

різні пори року несуть різний настрій. хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. а я люблю осінь.це така лагідна, щедра на плоди пора року! клени одягнулися в рум'янець. вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. іноді тихенько своє різьблене листя. раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів.як ніжно золоті берізки серед зелених сосен. вони опустили вітки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. схожі на величезних велетнів, розкинувши вітки, стоять жовто-зелені дуби.високо в небі дзвінко курликають журавлі. вони збираються у зграї і летять на південь. десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. у рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. тільки горобці літають навколо і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати.а я гуляю і думаю-яка все - таки журавлина наша осінь!

неправда завжди перекрутиться на правду

правда означає рішучість

коли сумно друг прийде, хочеш сварки недруг  мимо не пройде

коли незгода прийде, тоді згода піде

-згода! -: промовив покупець.

завжди треба думати, що кажеш. у народі кажуть : "слово ранить сильніше за шаблю". якщо погарячкує, та скажеш людині так звану "правду", потім охолонеш-є а як тій людині жити, думаючи, чи правда те, що ти наговорив у гніві? навіть пробачивши, вона буде сумніватися і в тобі, і в собі, і у ваших відносинах. 

  говорять, що людина 6 рочків вчиться розмовляти, щоб потім усе життя намагатися втримати свій язик за зубами. треба буди досить розумним, щоб не говорити в гніві, чи не думаючи. порахуй до десяти, а ще краще, до тисячі чи мільйона, перед тим, як образити людину.

родина-корабель, що несе людину через бурхливе море життя. родина є нам завжди, кожну мить нашого життя. наші батьки завжди про нас піклуються. всі напевно знають, що родина найголовніше в житті кожного з нас. може деяким дітям не пощястило і в них немає батька, або мами, або геть сирітка, це дуже погано. родина завжди . не дарма кажуть "родина-корабель, що несе людину через бурхливе море життя" і, це велика правда.