Установити межі речень. Перший весняний дощ радісно цвіринькають горобці вмилася модода травичка біжать струмочки уждовж дороги посміхається ясне сонечко

Перший весняний дощ , радісно цвірінькають горобці.Вмилась молода травичка ,біжать струмочки уздовж дороги.Посміхається сонечко

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

дрібен дощик закінчився,

зелен сад в росі блищить.

повен місяць вже з"явився,

ладен цілу ніч світить.