Написання есе про свою заповітну мрію

Есе про мою заповітну мрію.

У кожного є свою мрія,адже,як було сказано колись одним мудрецем,якщо у людини є незбагненна мета,до якої він прагне,то саме завдяки цьому він і відчуває себе живим.І це дійсно так,адже ми живемо своїми мріями і бажаємо,щоб вона збулася,а коли це відбувається,то у нас з'являються нові задуми.Тому мрію можна сміливо порівняти з квитком у майбутнє і кожен звичайно ж,хоче скористатися ним.Хтось бажає стати актрисою,хтось співачкою,спорсменом або балериною.У мене,як,втім,і у всіх людей теж є власна мета.І я завжди думаю про неї.Безумовно,вона не одна.                                                                           По-перше,я мрію,я мрію присвятити свій вільний час подорожами.В майбутньому це буде моїм улюбленим хобі.Не дарма кажуть,що якщо у людини на шляху зустрічаються важкі перепони,то значить вона на вірній дорозі.Потрібно вчитися долати свій страх,труднощі,і тільки тоді заповітна мрія обов'язково здійсниться.

килимом- орудний

моху-знахідний

пвітря-називний

красою-орудний 

вчора я відвідав художній музей. мені там дуже картини видатних українських художників та художниць. там я побачив і зрозумів картини, зрозумів те що хотіли передати нам художники малюючи їх. мене дуже надихнула вся краса побаченого моїми очима. я впевнений, що це була найкраща подорож до музею у місті львові. ще я відвідав багато музей і у дуже гарному і старовинному   місті житомирі, і в музеї лесі українки у місті новоград-волинський. всі три музея мені дуже . найбільше мене вразило те, як автори всіх картин, всіх витворів хотіли дати нам маленьку спогадку,   про життя людей у давніх часах і надихнути нас на зберігання природи і краси нашого гарного українського життя!