Провідміняйте числівники спочатку усно, а потім письмово. У непрямих відмінках наведіть паралельні форми (якщо є). Особливу увагу звертайте на орудний відмінок. Виділіть закінчення.
Bicім, тридцять, сто, мільйон.

1.ось іду я в лісі, так тихо, загадково, поринаю у незвіданний світ.

2.сиджу я дома, роблю українську мову, старанно і каліграфічно виводжу кожну буковку.

3.заснув я і бачу чарівний, невідомий мені світ сна.

4.у школі на уроці читання я навчаюся красиво і правильно читати.

5.на уроці музики нас вчать чисто і гарно співати.

у слові "смієшся" дійсно немає шиплячих приголосних, оскільки вимова звучить так: [см'ійес': а]

не дерево, а листочками людей навчає

українська мова - це мова мого народу. це пісні та казки, які співали мами своїм дітям не одне століття. саме цією мовою промовляли останнє слово козаки, що віддавали своє життя за волю. скільки років моєму народові забороняли розмовляти своєю мовою! а вона вижила й повертається до нас зараз. 

українська мова для мене сама красива й ніжна. вона як мамини руки, як сильні руки батька. в ній вся наша історія, всі перемоги й поразки, всі надії та розачарування.

без мови нема народу.