Спільнокореневі слова до слова
відволікати

Объяснение:

ВІДВОЛІКАТИ, аю, аєш, недок., ВІДВОЛОКТИ, очу, очеш і ВІДВОЛІКТИ, ічу, ічеш; мин. ч. відволік, локла, ло; док., перех. 1. Волочучи кого-, що-небудь, віддаляти від певного місця. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх (Вовчок, І, 1955, 202); [Стеха:] Весною коровка одійшла, думка була, що ось-ось буде з телям, аж прийшлось у прірву її відволокти (Кроп., І, 1958, 462).

2. перен. Відвертати, відривати когось або щось від кого-, чого-небудь. У вихідний день школяреві рекомендується читати художню літературу, яка не тільки розвиває, але й відволікає його від звичайних інтересів (Шк. гігієна, 1954, 265); Згадка на якусь мить відволікає думи Христини від дійсності (Стельмах, Хліб.., 1959, 591); Вже минула буря. Бенедикт зробив своє, відволік від себе Андріїв гнів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 94).

@ Відволікати (відволікти) увагу - те саме, що Відвертати увагу (див. відвертати). Ми говорили про інше, але мою увагу весь час одволікали гнізда лелек на хатах (Смолич, День.., 1950, 70); Коли [Л. Ліницька] починала читати, то хотіла лише відволіктй увагу товаришів од гірких думок (Мартич, Повість про нар. артиста. 1954, 199).

3. також без додатка і з інфін., перен. Відтягати виконання чого-небудь на пізніше. -Казав - затули [вікно] чим-небудь, чого одволікаєш? (Вас., II, 1959, 214); Фурманам сподобалась шляхтичева садиба, і вони все одволікали запрягати: в одного з возом щось трапилось, а другий, бач, коні не встиг підгодувати

    - здраствуй, бі - заговорив з білочкою фросею зайчик

    - привіт,приві- відповіла вона йому.

    - я таке бачив,таке - з метушнею промовив зайчик

    - що таке? ?

    - я бачив мандрівку кленового

    - а хіба це цікаво? ? - запитала білочку,крутячи своїм пухнастим хвостиком

      -ще й тільки іду я в лісі,бачу клен росте,старий,старий. відірвався від нього листочок. ось і клен попрохав мене щоб я прослідкував куди він полетить. біжу,біжу за ним,а він сів прямо в озеро! якось я вже би пішов додому,але все ж таки кле я колоду, і хутчіш за листочком! а він бач який хитрий,в нору до тітки соні заліз. а вона як раз спала! не хотілось меня її будити, але ятихенько узяв гілочку і дістав листка! думав усе,спіймав і зараз віднесу кленові,а він нахаба щей дуж побіг від мене! уже дивлюсь в лапках лисиці,як я тоді перелякався,але лисиця шмургнула його на землю,вже мала мене їсти,а я його зловил все ж таки і побіг до старого

- який ти бач яка мандрівка в листка вийшла! - відповіла білочка. 

добро і зло це повязані між собою речі ,вони потрібні один одному,без зла не буде і добра

кожна людина по-своєму розуміє відмінність добра від зла, сама собі обирає, що їй добре, а що погано. 

добро це кохання, щастя, знання, милосердя,а зло це загибель людини, крадіжки, обман,тощо

щастя, коли йдеш по тунелю і і попереду бачиш промінь світла – вихід, а не поїзд який міг би їхати тобі на зустріч. щастя, коли стоїш на роздоріжжі, і яку б ти не обрав дорогу, ти знаєш, що кудись дійдеш і це буде правильна дорога. щастя, коли влітку йдеш під теплим дощем без парасольки і не боїшся простудитись.добро – це щастя, а щастя – це коли ти впевнений у своїх почуттях, діях, впевнений у правильності свого вибору і своїх судженнях, щастя, коли твоє серце і душа твоя перебувають в гармонії і підказують праведний шлях. щастя – коли ти в гармонії з духом світу і з любов’ю всеосяжною.  зло – це безвідповідальність, ість, замкнутість, заздрість. зло – це корозія душі і тіла. зло – це все те, що відділяє нас від гармонії та ідеальності.

на мою думку істина завжди одна, але кожен з нас перекручує її на свій лад. для мене зло і добро виступає таким, яким я його описав, а решта – це лише засоби, які є нейтральними, тобто можуть творити добро і зло, в залежності від того в які руки попадуть. зло потрібне у цьому світі так само як і добро; вони взаємопов’язані, адже без зла не б не знали що таке добро і навпаки. добро і зло – це каїн і авель – два різні брати, у яких одні батьки – люди.