Есе про явище природи яке викликає найбільше захоплення
Умоляю ((

Я дуже полюбляю сніг. Чому саме це явище викликає в мене захоплення?

Кожну зиму я з нетерпінням чекаю на сніг. Після випадіння якого, ліплю з нього різні вироби. Можу пограти з друзями в сніжки.

Я вважаю, що це найвеселіше явище природи. Воно долає настрою і веселощів.

Кожен рік з нетерпінням чекаю зиму.

за характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду й м’яку.

до твердої групи належать:

а) якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ий: безладний, безпорадний, , весняний, відповідний, гіркий, глухий, довічний, заможний, західний, книжний, косий, куций, майстерний, модний,

б) присвійні прикметники із суфіксами -ів (після голосного та апострофа -їв), -ин (після голосного та апострофа -їн), які в називному відмінку однини чол. роду після цих суфіксів мають нульове закінчення: андріїв, батьків, дідів, доччин, ігорів, маріїн, шевців.

в) усі короткі форми прикметників: варт, винен, готов, жив, здоров, певен, повен, повинен, прав, до м’якої групи належать:

а) відносні прикметники, що мають основу на м’який приголосний -н- і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ій (після голосного -їй): безодній, будній, верхній; весінній, , давній, дорожній, досвітній, достатній, дружній , могутній, мужній, незабутній,

б) усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: ближній, внутрішній, вчорашній,

в) відносні прикметники з основою на -й: безкраїй, довговіїй, короткошиїй; відносні прикметники з відтінком присвійності: братній, орлій, а також якісний прикметник синій.

                                          фіалка

  день за днем гроза, дощ, жара, розростаються трави, з'являються квіти, і вже конвалія в лісі і бузок в саду. у бору, серед вічної зелені низеньких кущиків чорниці знайшла собі місце блідо блакитна фіалка.вона така гарна. стебельце у фі а хто його знає.