До ть з контрольною!!!​

прислівник,називає ознаку за дією.

початкова форма-непорушно.

розряд-способу дії.

у реченні

про море я вже комусь ві зараз про рі

я дуже люблю бувати біля річки, особливо влітку. ми часто виїжджаємо за місто на природу. там ми цілий день вілпочиваємо,граємо в м"яча,ловимо рибу,готуємо їжу і звісно плаваємо.а ще я люблю, коли вечоріє,вдивлятися в зоряне небо. здається,що ніде немає так багато зірок,як саме над річкою.

море завжди приваблює людей своєю красою,свіжим повітрям,рокотом хвиль.море лікує різні хвороби.на морському березі будують багато різних санаторіїв.гарно до моря їхати влітку.морська вода в цей період тепла,повітря свіже.приємно в такій воді купатися,зоринати,засмагати на сонці.

отже,я мрію влітку   поїхати до моря,оздоровитися там,набрати вражень на весь рік.

є ще люди сонні, наче сови,

а глухі до слова - це найгірш.

ти до рідної прислухайсь мови,

прокажи відмінки - це ж як вірш!

називний питає: хто ти? що ти?

хоче він про наслідки роботи

і про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

родовий доскіпує свого -

хоче знати він: кого? чого?

і про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

все давальний дасть - не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти свому народу?

у знахідного свої потреби:

він - кого? і що? - питає в тебе.

і кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм?

а орудний хоче знать: ким? чим?

у труді орудуй разом з ним.

хоче знать: що здатний ти утнути?

чим ти сильний? ким ти хочеш бути?

а місцевий - де? в якому місці?

хоче знати - у селі чи в місті?

кличний закликає всіх навколо:

гей, іване, петре чи миколо,

ви не будьте сонні та байдужі -

у житті нема нічого згірш.

рідна мова! в ній слова - як ружі,

а самі відмінки - наче вірш.надеюсь может тебе ето : )