Евген Гуцало Білки
2-3 абзац

На гіллячках, на тоненьких,

Поки день ще не погас,

Сироїжки та опеньки

Білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно,

Так їх тулить на сосні

І міркує: “А нехай-но

Ще побудуть тут мені!

Поки дні іще хороші,

Поки є іще тепло,

А як випадуть пороші,

Заберу їх у дупло.

Буде холодно надворі,

Сніг посиплеться з дубів,

А в моїй теплій коморі –

Ціла в’язочка грибів!”

вдачі

як я люблю осінній дощ! дощ восени, коли вже листя різнобарвне встелило землю… той дощ не лише підкреслює сум осені, але і чарує своїми барвами.   осінній дощ змиває останні сонячні промені, приносить з собою вже прохолодний вітерець, та все-одно я люблю той дощ. як приємно, сидячи вдома, спостерігати за тим, як швидко снують люди, втікаючи від дощу, з парасольками, чи без…

корінь дерева- корінь рівняння; перстень із срібла - срібло у косах; шлях у магазин- життєвий шлях; мужній воїн - воїн по життю; зелений листок - зелений працівник; підняти відро - піднятися вище; стріляти з рушниці - стріляти очима; пластикове вікно - вікно у світ.