ть складіть діалог на тему втрачений день ів

як рослина не може рости без коріння, так і людина не може жити без батьківщини.

бог подарував нам україну-щедру землю, ніжну пісню,солов"їнумову. моя україна- це й працьовитий і талановитий народ. ая лише маленька частинка його.

я люблю свою рідну землю. цієїлюбові вчить мене т. г. шевченко, безсмертний кобзар. за свою синівську любов шевченко платив довгими роками заслання,поневірянням на чужині, за неї готовий був "душу погубити".

  отже,любити україну ми повинні завжди: і в щасливі дні, і в години нещасть. 

нема сьогодні соловейка!

соловейка треба попрохати щоб він саяпівав.

чому соловейка так всі люблять?

я думаю нормально

      чи можливо жити в україні і не володіти українською мовою? якщо всі громадяни україни будуть говорити російською мовою,тоді у нашої країни не буде власного майбутнього. а українська мова - це мова ,на якій говорили наші пращури. це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. через мову людина пізнає нові явища,знайомиться з величезним досвідом попередніх поколінь людства. покоління змінюються, але залишаються знання, передані мовними знаками ,словами,реченнями. якщо ми будемо говорити і думати рідною мовою, нас будуть поважати в інших країнах. мова - це душа народу,його культура,його характер, в мові здійснюється звязок часів, сучасне перегукується з минулим.

росла   в місті горобинка.вона була дуже добра і щедра. кожного року деревце віддавало свої ягідки не тільки дітям, а ще й маленьким пташкам: горобцям, голубам. горобинка дуже любила пташок.а вони у відповідь зігрівали її взимку  розносили її насіння далеко у нові краї