Речення з приймениками у, в,і,й, з,із, зі

поете-іменник,ніяк не підкреслюється,бо звертання.

слухай,уловляй-присудок виражений дієсловом(підкреслюється 2 рисками).

голоси,життя,ритми- додатки вираж.і(підкреслюється риска-риска).

людського і нові-означення вираж.прикметником(підкреслюється хвилястою).

речення прост; розп; пош; односкл;

ускл.звертанням,одн.присудками(слухай,уловляй),одн.додатками(голоси,ритми).

місцевий, місцевість.

зброя- збройні, зброяр( той хто робить зброю) 

гарно(працювати як? )працювати,працювати(де? ) на роботі, ну и дальше в этом роде , можэт что и придумаете, но я большэ не знаю!

вот может пригодится

прислівник (лат. adverbium - біля дієслова) - це повнозначна, самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? є незмінною.

прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: синіла (де? ) навкруги далечінь (гончар); дорога все глибше (як? ) врізалась в ущелину, зверху (зві зі скель, покапувало. (м. олійник)

може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: ось зовсім (наскільки? ) близько з води вихопилась гостра скеля. (я. баш) коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою? ) старий

як  часто  ми питаємо самих себе: а що таке сім‘я? я особисто вважаю, що сім‘я – це люди… це щирість, відвертість,повага, доброта, чуйність один до одного; це підтримка у важку хвилину, це радість нових досягнень та гордість за свій народ. тож чому би нам, українцям, не стати однією великою родиною, однією дружньою сім‘єю? хіба для цього потрібно  дуже  багато?     треба хоча б трішки піклуватися один про одного,  у скрутну хвилину: не відвертатися від  немічних, дати надію хворим, простягнути руку і знедоленим, не бути байдужим  до оточуючих, уміти прощати і співчувати – тому що підтримка  та взає  об‘єднують  людей. треба  із гордістю розмовляти рідною  мовою, ніколи не цуратися рідного слова – тому що саме  мова  єднає  мільйони людей, є  краще  зрозуміти один одного.    а  головне – віддано  любити  свою батьківщину, любити такою, яка вона є; любити щиро, ніжно,як мати любить своє дитя.  активно  приймати  участь  у житті  свого народу, прагнути нових  досягнень та впевнено долати труднощі.  лише тоді можна буде із  гордістю  сказати: «я,українець, - частинка своєї  великої  та  дружньої  української сім ї! »