Родина-плекальниця пошани до рідної мови діалог

я вважаю людська душа - криниця чистої води, тому що з самого народження наша душа як чистий листок бумаги і тільки життя напише на цьому листку погані чи добрі строфи.звичайно, навпаки, говорять "людська душа - сутінки". люди з чистою душею, на жаль трапляються все рідше і людського тепла деколи не вистачає нам усім. коли я міркую над цією темою, мені, насамперед, хочеться думати, що люди, незважаючи на ті важкі ситуації, які їх оточують, не зачерствіли, залишилися доброзичливими і гостинними.

без сімї-нема щастя на землі-твердить українське прислівя.ми не уявляємо свогожиття без рідних людей,які завжди  готові нас зігріти соїм теплом і ласкою,любовю ,бажанням і розрадити.материна ніжна турбота ,батькова вимогливість,бабусина іба може бути щасливою людина без усього цого? яких би життевих перипетіи не зазнавала людина,якіб перешкоди не долала,як би не страждала-завжди вона находить прихисток і розраду в сімї,де її підтримують,жаліють і розуміють.

дієслово читати у формі 2-ї особи однини теперішнього часу - читаєш

-сину де ти був на останій конрольній роботі з ії.

-у школі. 

-нам твоя вчителька сказала що тебе небуло.

-я був.

-ні.

-мені стало погано і я пішов до мед- пунункту.

-добре чому ті нас не попередив.

-нехотив вас хвилювати.

-добре ми завтра підемо до медсестри и спитаемо її.

-ні не треба.добре я прогуляв її.

-навіщо.

-я не вичив і нехотив двійку.

-так ну все де мій ремінь. 

-нетреба.

-треба будеш знати як прогулювати уроки.