Майбутній фах потрібно вибирати за престижністю чи за покликанням?

справжнім президентом можна вважати лише ту людину, у якого розум, серце і душа цілком належать народу, на благо якого він служить. главою держави, на мій погляд, бути нелегко. для цього потрібно бути людиною цілеспрямованою, сильним духом, який вміє організувати і повести за собою людей. існує думка, що робота президента порівняно легка. але я вважаю, що це зовсім не так. адже від рішення того чи іншого питання залежить доля держави і його співгромадян. якщо б я вирішила стати главою нашої держави, то в першу чергу зайнялася б самовдосконаленням. адже якщо я не буду вірити в себе, то як же мені повірять люди? припустимо, люди повірили в мене, вирішили, що саме я зможу втілити їх ідеї і мрії в реальність. і ось я глава країни! я повинна дати клятву сотням і тисячам людей, які довірили мені свою долю. на душі моєї радість і захват, я кладу руку на священну конституцію російської федерації і клятву. саме в цей момент хочеться «переробити» весь світ по-своєму, зробити неможливе можливим.

кожна рідна мова по-своєму прекрасна.вона,мов неповторний  самоцвіт,виграває всіма барвами веселки,має своє звучання,свою власну неповторність і красу.кожне рідне слово-це ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови.у великому мовному запасі вибрати слово - то велике вміння.це мова,якою ми розмовляємо й думаємо,без якої не мислимо свого існування.рідна мова - неоціненний скарб,який потрібно не тільки любити,а й берегти як зіницю ока.

часто люди даже не представляют себе, как сильно любят ее на самом деле. истинную привязанность к ней возможно ощутить, только покинув родную землю. и вот тогда человек, никогда не понимавший громких фраз о любви к родине, к своему удивлению, замечает, что скучает по родной стороне. и все сравнивает: а там сугробы зимой выше были, и улицы просторнее, и палисадники гуще. и детство мимолетное там прошло. а главное, на родине осталась семья, родные люди. именно о сильнейшей связи человека с милым краем, с семьей и рассуждает известный публицист л.успенский в своей статье. раскрывая роль семьи в становлении личности человека, он поднимает проблему, особо актуальную в наше время: необходимость воспитания любви и уважения к традициям семьи, родного края, страны.автор считает, что родина начинается в первую очередь с отчего дома, и я согласна (согласен) с ним. любовь наша к милой земле должна проявляться в поступках. не на словах. есть у ахматовой мудрый стих «родная земля»: «в заветных ладанках не носим на груди,о ней стихи навзрыд не сочиняем,наш горький сон она не бередит,не кажется обетованным но ложимся в нее и становимся ею,оттого и зовем так свободно — своею.»да. все так. и каждый из нас рано или поздно «ляжет в неё». важно оставить после себя детей, которые продолжат род и также передадут своим детям знания, обычаи, традиции родного края.нравственность закладывается в семье. все-таки права пословица: «яблочко от яблоньки не далеко падает». если мы будем помнить об этом, то и сами станем лучше, и детей сможем воспитать полноценными личностями.

1)ховаючись-незмiнна форма прислiвника, дiэприслiвник, утворен вд прислiвника-ховатися. 2)морфологiчнi ознаки: незвершений вид, дiйсне,звернене,неперехiдне. 3) в реченнi виступаэ обставиною. 1)загубивши-незмiнна форма прислiвника,дiэприслвник, утворен вд прислiвника-загубити. 2) морфологчнi ознаки: звершений вид, дiйсне,незвернене,перехiдне.3)обставина. 1)вкриваючись- незмiнна форма прислiвника, дiэприслвник, утворен вiд прислiвника-вкриватися.2)морфологiчнi ознаки: незвершений вид, дiйсне,звернене,неперехiдне.3)обставина.                                                           вибачте,будь ласка,за таку украiнську мову.