Твір-опис зовнішності людини тема опису: мій тато

Мій тато дуже любить що-небудь майструвати. він сам зробив мені книжковий стіл, дуже зручний і гарний, за яким я тепер роблю і завдання. я часто татові майструвати й іноді непомітно його. коли він працює, стає зосередженим, злегка загостреним. коли він що-небудь уважно розглядає, то злегка прищулює блакитні очі, збираючи навколо них дрібні складочки. коли тато незадоволений результатом роботи, він галасливо зітхає, морщить гарний з горбочком ніс або запускає руку у волосся, оголюючи високе чоло з ледь, що намітилися зморщечками. але коли тато задоволений роботою, очі в нього іскряться, сонячна й радісна посмішка оголює білі зуби. він по почухує пальцем за злегка відстовбурченим вухом і говорить, що ми і генії

українська мова - це мова мого народу. це пісні та казки, які співали мами своїм дітям не одне століття. саме цією мовою промовляли останнє слово козаки, що віддавали своє життя за волю. скільки років моєму народові забороняли розмовляти своєю мовою! а вона вижила й повертається до нас зараз. 

українська мова для мене сама красива й ніжна. вона як мамини руки, як сильні руки батька. в ній вся наша історія, всі перемоги й поразки, всі надії та розачарування.

без мови нема народу. 

ялинка   [йа/лúн/ка] -   6 букв, 7 звуків; 3 склади:

1-й - відкритий, 2-й - закритий, 3-й - відкритий. 

[й] - приголосний, дзвінкий, м'який. 

[а] - голосний, ненаголошений.

[л] - приголосний, дзвінкий, твердий.

[ú] - голосний, наголошений.

[н] - приголосний, дзвінкий, твердий. 

[к] - приголосний, глухий, твердий.

[а] - голосний, ненаголошений.