Твір мій робочий день використовуючи фразеологізми​

  " мовчання- золото". знаємо цю істину з дитинства , але чомусь часто про неї забуваємо. не вміємо мовчати, слухати, не галасувати.

        я згодна з думкою , що вміти слухати - це теж мистецтво. часто уміння вислухати більше важить, ніж слова. погдядом,жестом можна теж підтримати. тим самим поглядом можна сказати більш ніж ротом. часто людина потребує у спілкуванні, і може хотіти щоб її вислухали, але уміння слухати - дається не кожному.

      отже, володіючи вмслухати іншого, ви стаєте його другом. отже , і він у тяжку для тебе годину вислухає тебе. недарма кажуть, коли мовчать вуста - говорить серце.

найбільше мені подобається розмовляти зі своїми батьками, та з бабусею. вони можуть відповісти на всі мої питання,вислухати мене, дати пораду, що і як вірно зробити. а особливо мені подобається розмовляти з бабусею, коли вона розповідає про своє життя. також мені подобається розмовляти зі своїми однолітками.взагалі , як що поміркувати, то мені подобаеться розмовляти з усіма цікавими людьми.я вважаю це ті люди, якім є що сказати, які вміють вислухати.

б р а' т т я - 2 склади

= = о' ≡ ≥ о

= - приголосний, твердий, дзвінкий

≡ - приголосний, твердий, глухий

≥ - приголосний, м'який, глухий

о - голосний, ненаголошений

о' - голосний, наголошений

прийшла осінь. птахи відлітають у теплі краї. все частіше йдуть дощі. все змінилося   навкруги. дерева перевдяглися в різнокольорове листя. осінь багата на фарби. тут   розпласталися по паркану червоні лапи вінограду з фіолетовими . жовто-зелена   горобина з яскраво-червоними гронами стоїть в очікуванні птахів, що прилетять поласуватися ними.. лише ялинки та сосни залишаються зеленими. вони ніби не відчувають, що прийшли останні теплі дні. 

багата осінь на барви та врожай. я дуже люблю ранню осінь.