Скласти діалог на тему: "заговори, щоб я тебе побачив" - близько 12 реплік. будь ласка, !

-катю, любов моя! не цурайся мене! я тебе не бачу, але я знаю, що ти сама гарна дівчина на світі. я знаю, що ти та сама дівчина, яка мені потрібно. не можу я жити без тебе, катю! аби ти знала, як я тебе люблю! зоре моя, заговори, щоб я тебе побачив.. заговори, щоб я побачив твою душу.

-ох, микола! невже ти не розумієш, що ти мені не припав до серця? ну не можу я так! ну не подобаєшся ти мені! вибач, миколо, але я бачу в тобі тільки друга. я знаю, що це не правда! ти мені брешеш. тобі соромно, шщо я сліпий, ти не хочеш зі мною тягатися. ану, не бреши! кажи правду! говори.

-миколо, скільки разів тобі казати? ! а якщо я скажу, що другого я кохаю? тоді теж скажеш, що брешу?

-так, скажу! не бачу, катю, я по твоїм очам, що я тобі не подобаюсь. брешеш ти мені, от і все.

-миколо, аби я тебе соромилася, я би з тобою зараз не говорила, і не відповідала б тобі на твої дурні запитання.

-ой, рибонько моя, я знаю, це не ти. не те щось ти мені говориш. верзеш не те, що відчуває.. але все одно ти станеш моєю.

мистецтво - це і є творення особистості, адже люди завжди звертають увагу на мистецтво музики, хореографії чи акторства. розвиваючи таким чином свою особистість та неповторність. люди - це щось неповторне і в ту ж мить вона, як губка вбирає в себе усе навколишнє та неповторне, щоб здаватися ще більш кращою.. я думаю. що людина завжди боролася за щось красиве і у внутрішнюму світові створювала своє мистецтво, тобто свої погляди на життя та інших людей. сьогодні багато людей майстер, а не учень свого світогляду. ще в сиву давнину вони творили прекрасне і дорнесли до нас мистецтво прекрасного та не реального. інколи сидячи біля телевізора та комп`ютера ми навіть не звиртаєм уваги як зараз розвинулось мистецтво, хоча можливо інтернет , але цього завжди не достатню, потрібно самомому реалізувати свої мрії і хочап б раз піти в театр чи на концерт народних пісень. цим людина може відтворити свою особистість і навіть більш пізнати себе.

йти, як не своїми ногами-невпевнено